iн., але такої принади їм не ставлять, бо тодi не буде чим деяким англiйським лордам принаджувати польсько-шляхетних жовнiрiв генералiв Андерса, Бур-Комаровського та iнших арцишевських рачкевичiв.
Тигрiв, отже, принаджено.
Тодi приводять приручених слонiв, сiдлають їх такими нiби куренями, тiльки не з лiщини сплетених i соломою вшитими (англiйськi лорди й iндуськi раджi таких куренiв не люблять!), а зробленi тi куренi iз слонової костi й ушитi єдвабом.
Вантажать у тi куренi спочатку вiскi, бефи, пудинги й шампанею, а потiм уже англiйських лордiв, iндуських раджiв та камердинерiв.
Вишукується пiдроздiл тубiльцiв, щоб оточити те мiсце, де тигрiв принаджено, та наганяти їх на високопоставлених у куренях мисливцiв.
Ну, лорди й раджi їдуть, п'ють вiскi й шампанею, їдять бефи й пудинги, а тубiльцi наганяють на них тигрiв.
Як тiльки шасне мiж лiанами тигр, англiйський лорд каже iндiйському раджi:
— Подерж-но мого пудинга, — я його потiм доїм! А потiм до камердинера:
— Подай рушницю!
Камердинер подає рушницю, англiйський лорд стрiляє в те мiсце, де прошаснув тигр.
Лунає пострiл, за ним лунає одчайдушний крик, i падає мертвий тубiлець iз пiдроздiлу, що наганяє звiра на високопоставлених у куренях охотникiв.
Англiйський лорд задоволене усмiхається i говорить:
— Iєс!
А потiм уже доїдає пудинг.
Далi полювання йде таким чином: тубiльцi вбивають тигрiв, здiймають iз них шкури, англiйськi лорди везуть тi шкури додому, там їх вiдповiдно обробляють, пригвинчують до голови золоту дощечку з вигравiруваним написом:
КОРОЛIВСЬКИЙ ТИГР
ЗАБИВ У БЕНГАЛIЇ (ДАТА)
ВЛАСНОРУЧНО ЛОРД СЕСIЛЬ-КИСIЛЬ
А потiм уже в палатi лордiв.
Нi! Стоп-стоп-стоп! Нiколи полiтики ми торкатись не будемо, а то ще допишешся до того, що лорд Сесiль-Кисiль подасть в палату лордiв нiби бiлль про те, що треба бiльше з Бенгалiї вивезти худоби та пшеницi, бо й грецьким монархiстам треба, i польсько-шляхетським жовнiрам треба, i гiтлерюгендовi, i бандерам треба... Стоп! Анi слова про полiтику!
Отакий, значить, спосiб полювати тигрiв iз слонами. Ми з вами, слава тобi господи, i не лорди англiйськi, і не раджi iндуськi, отже, нам з вами таку пишну охоту на тигрiв органiзувати тяжко.
Можна, звичайно, взяти напрокат слона або в зоологiчному садку, або в цирку, — але багато з ним клопоту, доки його до Бенгалiї довезеш та поки навчишся молоточком iз гвiздочком ним керувати.
Там, у Бенгалiї, позичити слона в якого-небудь раджi теж навряд чи пощастить, бо ви ж, слава богу, не англiйський лорд...
Клопотний, одне слово, для нас iз вами такий спосiб охотиться на тигрiв.
Проте його нам, як мисливцям, знати треба! Для цього й пишемо!
* * *
Непоганий i такий iще спосiб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежцi, якою тигри до Брамапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вiтами, лiанами, тропiчною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! — бо з'їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься, регочучись, по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiвгодини полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого.
* * *
Ще про один спосiб охоти на тигрiв хочеться менi розповiсти.
Клопiтний вiн трохи теж, але для нас iз вами приступний.
Клопiтний вiн саме через те, що перед тим, як його вживати, тривалої треба тренiровки в перегонах на чималi дистанцiї.
Чимало часу треба загаяти, щоб прудко й довго могли ви бiгти, весь час позад себе озираючись.
Але нiхто ж нам з вами не заборонить мiсяцiв зо три тренiруватись годин по три-чотири щодня, бiгаючи спочатку на одному хоча б з київських стадiонiв, а потiм по перетятiй мiсцевостi.
Навпаки, всi думатимуть, що ви до фiзькультурної олiмпiади готуєтесь, i всi вас вiтатимуть.
Добре на таку тренiровку брати вашого пса, краще — хорта, а як хорта нема, тодi гончака, — можна й кунделя, тiльки щоб прудкий був.
Коли вже ви у своїх вправах дiйдете такого стану, що випереджатимете кунделя, — тодi вже можна їхати до Бенгалiї на тигра.
Порошкiв iз тигрячих пазурiв уживати при цьому способi охоти категорично не слiд, бо, як ми знаємо, порошки тi, закрiпляючи, надають охотниковi хоробростi, а тут треба не хоробростi, а якраз навпаки.
Тут треба легенької полохливостi, при якiй набагато збiльшується швидкiсть вашого алюру.
Приїздите ви в Бенгалiю, знаходите тигра, показуєтесь йому, — вiн одразу ж почне охотитись за вами.
Ви це знаєте, з цього не розгублюєтесь i свiдомо ведете його за собою на заранi намiчену вами галявину.
Мiж Брамапутрою й Гангом трапляються величенькi шматки степу, де пасуться жирафи, антилопи, носороги й iншi травоїднi тварини.
Отуди ви тигра й ведiть.
Iз зброї ви маєте при собi тiльки кинджал — i бiльше нічого.
Поки ви виведете тигра на галявину, вiн уже буде нервуватись, лютувати, зубами клацати i ось-ось стрибне! ось-ось стрибне!
Вийшовши на галявину, зразу бiжiть!
Тигр, розумiється, за вами...
Отут i пригодиться ваша тренiровка...
Ви бiжiть i частенько озирайтесь, поглядаючи на тигра.
Це не тiльки для того, щоб знати, чи не наздоганяє вiн вас, — головне тут не прогавити, коли вiн пiдсковзнеться.
А пiдсковзнеться вiн обов'язково.
Хоч який би був сухий степ, — все одно настане момент, коли вiн розчахнеться й упаде.
Тодi ви зразу на його i кинджал йому в серце.
Тигр — ваш!
* * *
Охота на тигра, як бачите, небезпечна i клопiтна. А найтруднiше в їй це те, що заполювати бенгальського тигра можна тiльки в Бенгалiї, а туди дуже далеко їхати.
Будемо сподіватися, що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться, чи ми наблизимося до Бенгалії, бо клімат як спостерігають тепер досвідчені географи, міняється.
От — тоді ми пополюємо!
Бо заздалегідь уже будемо знати всі способи охоти на тигра, з якими оце ми вас познайомили.
ЕПIЛОГ
Не люблю епiлогiв!
Краще я, бувши людиною абсолютно не егоїстичною, гукну:
— Хай живе трудяще людство! Хай живе молода радiсть i радiсна молодь!
Не забудьте тiльки, товаришi, ось чого:
1) Бережiть пташинi гнiзда!
2) Винищуйте бродячих собак!
3) Кажiть усiм замiсть "Драстуйте" "Боже тебе борони зруйнувати гнiздо дикої качки!". Коли вашого знайомого здивує ваше привiтання, пояснiть йому, iродовi, що з качиних яєць вилупляться прекраснi пухнато-жовтенькi каченята, що тi каченята виростуть i поробляться дорослими крижнями або чирятами, що тi крижнi або чирята будуть робити вранiшнi й вечiрнi перельотi, що перельоти тi — така краса, така розкiш, якої вiн, iрод, нiколи нiгде не бачив i не побачить. А коли йому, дияволовi, обов'язково хочеться щось таке видрати, хай видере в себе лiву нiздрю. Тодi всi знатимуть, що вiн не любить природи i що взагалi вiн "сєроводород".
4) Любiть собак кровних i бережiть їх.
I благо вам буде, i довголiтнi будете на землi...
До побачення!
1956