Йому пощастило взяти з собою інструментарій і наладувати на вози дещо з майна. Килими, картини, срібний посуд. Але хто міг знати, що трапиться в останній момент? Сидячи в дорожній кареті, він весь час озирався назад. Він наказав фурманові гнати коней. Він підвівся і бив фурмана кулаками в спину. Швидше!.. Він став колінами на сидіння й дивився через заднє віконце, не зводячи очей з шляху. Спочатку він лютував, тоді остовпів.
Коли вони переїхали через кордон, з ним трапився нервовий удар. Сільський цирульник, покликаний до постоялого двору, де вони спинилися з челяддю й возами, знайшов його в напівнепритомному становищі і пустив йому кров.
Тіхо Браге осідає на деякий час у Ростоці. Йому 42 роки. Налагоджене життя обірвалося. Перспективи на майбутнє невиразні. Наукова праця спинилася. Він урятував свої манускрипти, але що з того? Він почував себе виснаженим, млявим, безініціативним. Усіх і кожного він підозрює в кознях, скерованих проти себе. Підозрілий і відлюдькуватий, він замикається в собі. Лише поволі відходить. Починає писати листи. Нагадує про себе. Вказує на свої заслуги.
Це жевріння в Ростоці триває два роки. Імператор Рудольф II, аматор мистецтв і великий прихильник науки, звертається до Тіхо Браге, пропонуючи йому посаду двірського астронома, алхеміка і астролога з осідком у Празі. Тіхо погоджується на пропозицію й р. 1590 приїздить до Праги.
Його приймають тут урочисто й пишно. Імперський віце-канцлер Курціус віддає йому весь свій дім у цілковите його розпорядження. Тіхо складає докладну угоду, де пункт за пунктом вилічує свої права, привілеї й обов'язки. Серед багатьох пунктів є один, що ґарантує для Тіхо його право мати служку, помічника, який допомагав би йому при його роботах. Одночасно: асистент і особистий секретар.
Так у Празі перекреслюються життєві шляхи двох великих астрономів: Тіхо Браге і Йогана Кеплера.
Йоган Кеплер був далеко молодший за Тіхо. З походження шваб, він народився 27.XII.1571 року в імперському городку Вайль. Життя для нього складалося непевно в цей розгойданий катастрофічний час релігійних війн між католиками й протестантами, між Церквою й Реформацією. Кеплер був протестант і жив у Ґраці. Внаслідок Протиреформаційного руху йому довелося, рятуючи життя, тікати з Ґрацу. Несподівано для себе він опинився в Празі, розгублений, безпорадний, без грошей. Тут він одружився, й це ще більше ускладнило йому ситуацію. Треба було якось улаштовуватися, дбати, щоб забезпечити родину. Випадок прийшов на допомогу, зімкнув його з Тіхо Браге, який потребував для себе учня й служку. Так почалася їх співпраця.
Не все склалося гаразд у взаєминах Тіхо Браге й Кеплера. Тіхо був нестерпний, різкий, примхливий, важкий і амбітний; Кеплер непоступливий, абстрактний і, одночасно, теоретично упертий. Іноді взаємини між Тіхо й учнем налагоджувалися, набували характеру якнайщирішої приязні; іноді ж загострювалися до останньої міри. У Тіхо був один вразливий пункт. Це його ім'ям позначена тіхоніанська концепція структури світу. Тіхо болюче зачеплювало, що його найближчий учень, зрештою ніхто інший, як цілком залежний од нього, підлеглий йому служка, не приймає його тіхоніанської системи. Це бентежило його. І він не ховав свого роздратовання. Він не робив жадних зусиль. Оливи підливав в огонь зять Тіхо Фенґнаґель, людина двозначної ролі в складних політичних перипетіях того часу і авантурник. Взаємини між Тіхо й Кеплером досягли особливого напруження р. 1601; з дня на день можна було чекати остаточного вибуху, коли 24 жовтня 1601 р. на 55 році життя після короткої хвороби Тіхо Браге помер у Празі.
Імператор Рудольф II наступником на посаді двірського астронома й астролога призначив Йогана Кеплера. Його положення було не легке. Відповідно до своїх обов'язків при дворі, Кеплер складав гороскопи всім, починаючи з імператора і до Валленштайна. Матеріальне становище його було скрутне. Він не вмів домагатися свого, як це робив з надзвичайною витонченістю Тіхо. Кеплерові було підвищене утримання, але скарбниця сплачувала його також несвоєчасно, як і попереднє низьке.
До цього прилучилися прикрі судові тяжби з Фенґнаґелем, який не хотів випустити з своїх рук тестеву наукову спадщину. Він сховав інструменти й манускрипти Тіхо Браге у вогкому льосі й аж ніяк не віддавав їх.
Після смерти Рудольфа Кеплер залишив Прагу й переїхав до Лінцу. Тут він видає свої славетні "Рудольфові таблиці", які в основному спиралися на астрономічні спостереження, які зробив Тіхо Браге. За 20 років своєї наукової праці цей встановив 777 нерухомих зірок з точністю, яка, зважаючи на недосконалість тодішніх приладів, викликає здивовання. На підставі спостережень Тіхо Браге над Марсом Кеплер встановив закони руху планет і в цей спосіб уточнив космологічну теорію Коперніка, що в Кеплеровій концепції з невеликими поправками протрималася протягом трьох століть. Так в основу класичної астрономії лягла не тіхоніанська система, а розроблена на підставі спостережень Тіхо коперніканська в Кеплеровому її викладі.