Для життя, для миру й щастя!..)…
Напишу, якщо ще вдасться,
Про майданчик в дитсадочку,
Про мою майбутню доньку…
(Відбудують і майданчик,
І припиняться ридання)…
Люлі-люлі, мій синоню!..
Принесуть лелеки доню –
Матимеш малу сестричку.
Перемога, вірю, – близько.
І повернеться твій татко…
Ти рости, моє дитятко,
Як татусь твій: і безстрашним,
І сміливим… (Боже, нащо?..)…
Поки вгомонились кулі –
Синку, спи… Не всі поснули…
Люлі-люлі… люлі… люлі…
Олекса УДАЙКО
РЯДОВИЙ РЕВОЛЮЦІЇ
Якось спитали на Майдані
У сивоусого бійця,
Чого стоїть він в "калабані",
Кому потрібна вахта ця…
"Свої тут маю "квадро-метри"
Й заповнюю своїм єством,
Та коли треба буде вмерти,
Прийму з належним торжеством!"
Й тепер стоїть він… Вже в граніті…
Чатує від руки сваволь…
І простяглись від нього ниті
В прийдешнє світу… Та "уволь" –
Йому на небі вже все рівно,
Що буде в нас, та не однак
Нам, сущим тут і правовірним,
Куди поверне той гопак,
Що від Майдану має владу –
Гетьман клейноди й булаву!
Чи дасть країні гідну раду,
Чи не послабить тятиву,
Напнуту на стального лука
Борні супроти тих принад,
Що владоможців – хижих круків
На світ пустив зелений гад.
За тих, що в небі, ми в одвіті:
Щоб не даремно полягли,
Щоб не кляли нас наші діти,
Щоб спали в спокої орли…
О ти, наш орле сивоусий,
Наш революцій рядовий!
Твоє знамено ми не впустим,
Щоб подвиг твій був віковий.