Нас поглинула темрява полярної ночі. Вітер і море скаженіють. Чути їх клекіт і рев. Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузла в море. Хвилі котяться од корми аж на полубак. В радіорубці по коліна води. З радіорубки вийти ще можна. Є наказ капітана, переданий телефоном, не залишати радіорубку без його дозволу. Телефон з капітанського містка не відповідає. Мабуть, капітана змило хвилями. Моя рубка обмерзла кригою й наповнюється водою. Третя година ночі.
Передайте нашим друзям і дітям, що ми всі загинули на своїх постах.
Дружинам останній привіт. Хай виховують дітей стійкими більшовиками. Слава радянським морякам, переможцям Арктичного моря! Слава!..
Обірвалось. Усе стихло. Володя вимовив останнє слово і змовк. Значить, "Рожева чайка" загинула. Обидва товариші схопились на ноги. Стиснули один одному руки. По їхніх щоках текли сльози.
Володька глянув у вічі Василькові і сказав:
— Коли виросту, буду моряком і боротимусь за перемогу над Арктикою.
НІЧ ТРЕТЯ
Ще за дня нетерпеливий Володька кілька разів сідав до радіоприймача, та з Півночі прийняв лише одну радіограму.
Говорить порт Архангельськ
Де шхуна "Лахтак"
Шукайте шхуну "Лахтак"
Викликайте шхуну "Лахтак"
За останніми відомостями, "Лахтак", незважаючи на своє важке становище, ішов на допомогу "Рожевій чайці". "Рожева чайка" загинула. Відомостей про "Лахтак" нема.
Кличемо шхуну "Лахтак"
Кличемо шхуну "Лахтак"
Кличемо шхуну "Лахтак"
Порт Архангельськ
Порт Архангельськ
Порт Архангельськ
Стурбований, долею "Лахтака", Володя, лише смеркло, одяг навушники й забув про все інше. Цього вечора Василько не прийшов — i Володя сидів цілий вечір разом з радистом. Відомості з Півночі вони почули пізно.
Радіограма 1
Говорить Північна Земля
24 листопада, 1 година ночі
Шторм стих. Повновидий місяць виплив над полярною пустинею. Од місячного сяйва блакитними блисками іскриться сніг.
Мороз 50°. Під ногами. хрумтить, як цукор на зубах. Біла пустиня простягається в таємничу даль. Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях, їх понадувало вітром минулих днів. Навколо виняткова тиша. Лише чути, як кров дзвенить у вухах. Наші мисливці вирушають у розвідчу екскурсію.
Повторюю — хмарність неба нуль, сила вітру нуль, тиснення барометра звичайне, мороз 50°.
Північна Земля.
"Що за диво?" — подумав Володя, глянувши на годинник. На його годиннику було 9 годин вечора 23 листопада.
"Зрозумів!" Він пригадав, як учитель розповідав, що годинники не скрізь однаково показують. Коли їдеш на схід, то через кожні 15 меридіанів треба переводити годинник на 1 годину вперед. Коли їдеш на захід, то через кожні 15 меридіанів треба переводити годинник на 1 годину назад. Коли в Харкові 12 годин дня, у Варшаві ще лише 11 годин ранку. Це тому, що Варшава на захід од Харкова. Північна Земля на 60 меридіанів на схід од Харкова. Тому годинник там іде на 4 години вперед, ніж у Харкові. А все це від того, що земля крутиться з заходу на схід.
Радіограма 2
Говорить порт Архангельськ
Хто знає про шхуну "Лахтак"?
Кличте "Лахтак"!
Кличте "Лахтак"!
Порт Архангельськ
Коли це хлопець прийняв нову радіограму, і радість засвітилася в його очах.
Радіограма 3
Говорить шхуна "Лахтак"
Кличемо порт Архангельськ
Прийміть радіограму.
Ураган пройшов. Вітер спав. Лише хвилі б'ють у борти, та вони не страшні. Ми потерпіли од шторму. Змило всі шлюпки. Порвало антену радіостанції. Нам загрожувала загибель. Врятувалися завдяки відвазі моряка Бойчука. Він повів товаришів оббивати кригу, що намерзла на шхуну. Пізніше підійшло рятувальне судно "Рустан". Тепер полагодили антену. "Рустан" позичив нам човни. Негайно знов ідемо на полювання, щоб виконати наше завдання.
Капітан Муль
Передав радист Ан-Ан
Володя зрадів, почувши, що "Лахтак" урятувався від загибелі. "Ото б познайомитися з цим капітаном Мулем і героем-матросом Бойчуком", — мріяв хлопець, підслухуючи нові радіограми.
Радіограма 4
Говорить порт Архангельськ
Усім суднам, що заховались од шторму!
Небезпека на морі минула. Виходьте в море за вашим призначенням. Під час шторму загинув тралер "Рожева чайка". Команда "Рожевої чайки" трималась до кінця героїчно, як належить радянським морякам. Вічна пам'ять героям!
Начальник порту
Ще одну радіограму записав Володя крапками й рисками азбуки Морзе.
Володя випустив з руки олівець. Голова його впала на стіл. Хлопець так втомився, що заснув. Йому снився простір закрижанілого моря, пароплави, що пробиваються крізь кригу, і полярна метелиця мчала їм назустріч з горбів арктичних островів. Крізь метелицю визирало обличчя незнайомого радиста, і рука, здавалось, вистукувала:
— … Слава переможцям арктичних морів!
1934