Загинула Вулканна Гора — погинули й вони всі до одного.
…В глибині овального екрана, схожого на дзеркало, з’явилося суворе чоловіче обличчя. Молода світло-волоса жінка, що сиділа за письмовим столом, підвела голову, і їхні погляди зустрілися.
— Прочитали?
Вона ствердно кивнула головою.
— І що скажете?
В голосі режисера редакторці вчулася настороженість. Опустила очі, навіщось погортала сторінки.
— Як на мою думку… всі ці умовності важко буде передавати засобами мультфільму. Перед нами трагедія: віруси нищать людський організм, а за допомогою малюночків хіба можна…
Він слухав її і чомусь думав про дивовижу життя. Цілі світи пронизують один одного Організм людини для вірусів — планета з іі ріками і озерами крові. Але агресія…
— А мені хотілося б зробити цей фільм, — зітхнув режисер у глибині екрана. — Засобами мультиплікату можна передати все, навіть найумовніші умовності. Уявіть собі подорож по великих ріках людського організму… А Вулканна Гора — невтомне серце… Задля його збереження мусимо працювати всі — і митці, і вчені, і медики…