Людолови (Звіролови), книга друга

Зинаїда Тулуб

Сторінка 119 з 122

Був він собакою, шляхетський король, і залишився...

Сагайдачний, ще мить постояв, дивлячись йому в очі, наче всмоктував у себе смертельну отруту, потім враз обважнів і зсунувся на долівку, заплутавшись рукою в золотому ланцюжку короля.

— Лікаря! — розпачливо крикнув Балика.

І сам вже бачив, що не потрібні тут лікарі...

...........................................................................

Вночі десь далеко-далеко, за гирлом Почайни, лунко, як постріл, луснула дніпрова крига. Згодом долинув з-за Чортория такий же звук, притамований далечінню. Потім — третій, четвертий. І з хрустом і шарудінням посунула крига на південь. Незліченними білими зграями йшли вони, і не було кінця-краю їх струмінню. Кришталево мінилися льодини проти місяця, кружляли, напливали і лізли одна на одну, наче білі ведмеді в любовній грі, перекидалися, на мить спінивши темнi хвилі, і кружляли у вирі, щоб рушити далі і зникнути десь на обрії за піскуватими косами або за стрімким рогом правого берега.

І високо-високо, в лускатих срібних хмаринках, лунко перегукувалися журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно і швидко мчали на північ, назустріч кризі і вітрові.

Бриніла, співала весна на узгір'ях струмками, бентежила нетрі лісів, розбуркувала рудих кошлатих ведмедів, кротів, кажанів і борсуків, тяглася до неба зеленими стрілками паростків, кликала до життя, до боротьби, — до коxaння.

І, вийшовши з теплої хати, чухав селянин кошлаті груди, дихав воложним пахом землі, бруньок і торішнього листя, відчував, як бентежно і буйно калатає серце в грудях і кличе його в Дике Поле, на Січ, на уходи, на волю, на боротьбу за визволення.

І слідом за останньою кригою рушили на Січ хлопи і підсусідки, вільні будники, рубачі й копачі, броварники і гамарники, смолярі і залізняки, рудники і шевці, мечники і панцерники — здобувати собі волю і право вогнем, залізом, кров'ю і молодим, непереможним завзяттям.

1930-1935 рр. Київ.

Примітки

1

1 Хаджі-Дере — турецька фортеційка на Дністровому лимані — нині Овідіополь.

n_1

2

2 Ак-Кермен (біла фортеця) — нині Аккерман. Місто в Молдавії на Дністровому лимані.

n_2

3

3 Сюбхе — нанизані на нитку кульки з бурштину або перламутру, корала і навіть дерев'яні. Вони правили за рахівницю або за чотки.

n_3

4

4 Сандал — легкий турецький швидкохідний вітрильник — корабель військового типу.

n_4

5

5 Кизи Кермен — турецька фортеця, нині Берислав.

n_5

6

6 Шафар — скарбник, той, що приймав податки або гроші.

n_6

7

7 Шайтан (татар., турецьк.) — чорт.

n_7

8

8 "Слободи" — тимчасова воля, яку обіцяли пани переселенцям, що осідали на їх грунтах, з умовою, щоб за користування землею переселенці тричі на рік відбували шестиденну толоку — обробляли панські лани.

n_8

9

9 Почти (від слова. "почет") — військові загони, що їх тримали магнати для захисту своїх замків.

n_9

10

10 Староство — державний маєток, який уряд давав урядовцям замість утримання.

n_10

11

11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві.

n_11

12

12 Возний — урядовець при суді, судовий свідок і виконавець.

n_12

13

13 Рочки — сесія земського суду. Рочки відбувалися тричі на рік.

n_13

14

14 Убальдіні — відомий краківський банкір-італієць.

n_14

15

15 Акче та парички — дрібні мідні монети.

n_15

16

16 Mуедзин — духовна особа, що закликає з мінарета мусульман на молитву.

n_16

17

17 Азан — заклик до молитви.

n_17

18

18 Беглер-бей — султанський намісник, трибунчужний баша.

n_18

19

19 Наргіле, або кальян — апарат для куріння.

n_19

20

20 Сераль, або гарем — жіноча половина палацу.

n_20

21

21 Євнух — вихолощений наглядач за султанськими або башівськими жінками.

n_21

22

22 Фередже — білий серпанок з прорізом для очей, що тоді носили татарки, виходячи з дому.

n_22

23

23 Іджіар — декоративний вишиваний або гаптований золотом і сріблом рушник.

n_23

24

24 Аджем-оглани — хлопчики, взяті у батьків і призначені в яничари.

n_24

25

25 Бей — великий татарський феодал.

n_25

26

26 Бешмет — жіноча cyкня з вузькими довгими рукавами.

n_26

27

27 Спагі — турецька кіннота.

n_27

28

28 Яничари — турецька піхота. Військо привілейоване, на зразок гвардії. Комплектувалося з аджем-огланів.

n_28

29

29 Гяури — так татари і турки називали християн.

n_29

30

30 Блискучий Поріг — султанський палац. Цей вираз виник ще за кочової доби, коли султани і хани не мали палаців, а їх намети й кантари (двоколісні фургони) відрізнялися від інших тільки розміром, оздобами і високим та блискучим порогом. Згодом назва залишилася, втративши свій первісний зміст.

n_30

31

31 Кара-татари — татарські селяни.

n_31

32

32 Мурзаки, або мурзи — дрібні феодали, що діставали землю від хана або від беїв як платню за службу.

n_32

33

33 Шаріат — система мусульманського права.

n_33

34

34 Улеми — інтелігенція, вчені.

n_34

35

35 Мулла — мусульманський піп.

n_35

36

36 Вакуф — духовний маєток, землеволодіння, подароване мечеті або комусь з мусульманського духовенства.

n_36

37

37 Коран — збірка провіщань і наказів Магомета. Зібрали і відредагували коран учні Магомета після його смерті.

n_37

38

38 Флорин — золота монета, карбована у Флоренції.

n_38

39

39 Каравела — торговельний однопалубний вітрильник.

n_39

40

40 Біюк-Джама — головна каффська мечеть.

n_40

41

41 Нахип — особа, що стояла на чолі всіх цехів міста.

n_41

42

42 Капудан-баша — командувач військового флоту Туреччини.

n_42

43

43 Чатир-Даг — одна з найбільших гір кримського гірського кряжа.

n_43

44

44 Подаю справжню татарську казку-легенду про походження Ведмідь-гори в Гурзуфі.

n_44

45

45 Ляхистан — Польща.

n_45

46

46 Харач — данина.

n_46

47

47 Інквізитор — суддя і слідчий інквізиції, тобто духовного католицького суду, що розглядав справи ухилу від догми. Цей суд уславився своєю жорстокістю, катівнями, жахливими в'язницями і стратами.

n_47

48

48 Нишпорний час — присмерки, коли припиняли судові справи і закінчували в суді роботу. У ХVІ сторіччі суди ніколи не працювали при штучному освітленні.

n_48

49

49 Земський суд — суд, що розглядав виключно цивільні справи між шляхтичами.

n_49

50

50 Протестація — запис, вписаний до судових книг, де докладно зазначається порушення прав або закону. Запис мав подвійну мету: по-перше — це заява до суду з проханням притягти винуватця до права; по-друге — це оголошення незаконних або ганебних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.

n_50

51

51 Схизматик — тут: православний.

n_51

52

52 Лотри — розбійники (від латинського latro).

n_52

53

53 Венгржин — угорське вино.

n_53

54

54 Ванчос — тонкі вистругані дошки для теслярських робіт.

n_54

55

55 Прокуратор — адвокат, знавець законів.

n_55

56

56 Агарлик — платня, яку наречений сплачує батькам засватаної дівчини (рештки шлюбу-купівлі жінки).

n_56

57

57 Тарджі-кадим — весільна кравчиха, шиє весільне вбрання багатим дівчатам, а бідним тільки кроїть його.

n_57

58

58 Сагдич — весільна бояриня. Вона приймає від імені нареченого посаг нареченої, перевозить його в житло нового подружжя і пильнує під час весільного обряду.

n_58

59

59 Саз — мандоліна; кімане — скрипка; тулуб-зурна — інструмент з бурдюка та дудок.

n_59

60

60 Шербет — солодке питво з лимонів або інших фруктів.

n_60

61

61 Векіль — старший дружка, що підписував шлюбний контракт від імені нареченого.

n_61

62

62 Кумис — перешумоване кобиляче молоко; катиш — питво з кислого овечого молока з водою.

n_62

63

63 Дувак — щось схоже на башлик з червоної вовняної тканини.

n_63

64

64 Каді — суддя.

n_64

65

65 Срібний пояс — підперізування нареченої срібним поясом було не тільки останнім моментом в одяганні, але мало значно глибший зміст: це, так би мовити, надавало нареченій прав і обов'язків одруженої жінки, майбутньої матері родини. Взагалі, підперізування у мусульман було дуже поширене: султана, наприклад, не коронували, а оперізували мечем предків в мечеті Еюба, отже, й у весільному ритуалі підперізування визначало вінчання.

n_65

66

66 Дувазари — вишивані завіси, прикріплені до довгої жердини. Два носії несли їх, поклавши кінці жердини собі на плечі так, щоб дувазар спускався аж до землі.

n_66

67

67 Куєв-баші — товариші нареченого, його дружки.

n_67

68

68 Селямлик — чоловіча половина будинку.

n_68

69

69 Меддах — оповідач.

n_69

70

70 Джаним — серденько, любонько — пестливе звертання, з яким вдаються однаково до чоловіка і до жінки.

n_70

71

71 Дервіш — мусульманський чернець.

n_71

72

72 Харасан — перська провінція, відома виробництвом килимів.

n_72

73

73 Хадж — так звали мусульман, які ходили до Мекки на прощу. Сеїд — нащадок Магомета. Сеїди мали багато привілеїв, їх звільняли від податків, давали їм землю тощо.

n_73

74

74 Зям-Зям — джерело в Мецці, водою якого торгували хаджі. Її вважали за "святу" і за "цілющу".

n_74

75

75 Хан — готель.

n_75

76

76 Кафеджі — хазяїн кав'ярні.

n_76

77

77 Медресе — вища мусульманська школа.

n_77

78

78 Такіє — монастир дервішів і центр об'єднання ремісницьких цехів, братства даного міста. Мусульманські цехи були зв'язані суворим статутом, на зразок чернечого, і підлягали своєму такіє. На чолі такіе стояв нахип. Такіє мало власну мечеть.

n_78

79

79 Зикр — релігійний обряд у дервішів; зикири — учасники цього обряду.

n_79

80

80 Тарик — уривок з корана.

n_80

81

81 Кибла — ніша в стіні мечеті, зроблена в тому напрямі, де знаходиться Мекка.

n_81

82

82 Мешти — напівчеревики.

n_82

83

83 Хаджі-Герай — ханував в ХІV сторіччі.

n_83

84

84 Ак-Мечеть — стара назва Сімферополя.

n_84

85

85 Кааба — чорний камінь-метеорит. Йому поклоняються мусульмани в Мецці, як великій святині.

n_85

86

86 Тюрбе — надгробна капличка з півсферичним куполом.

n_86

87

87 Сура — вірш з корана.

n_87

88

88 Гурії — безсмертні прекрасні жінки, які, за мусульманськими уявленнями, живуть в раю для розваги праведників.

n_88

89

89 Радці — члени міської ради. Рада комплектувалась з крамарів та патриціїв. Міські ради були тільки в тих містах, де, як у Києві, було так зване магдебурзьке право.

n_89

90

90 Лавники — міські міщанські судді, що розглядали карні і цивільні справи.

n_90

91

91 Магдебурзьке право — (від назви німецького міста Магдебург) — закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування м. Магдебурга. У Польщі і на Україні магдебурзьке право було поширене з ХІІІ сторіччя на велику кількість міст, але одні міста мали повне магдебурзьке право, а інші лише частину його.