Був він собакою, шляхетський король, і залишився...
Сагайдачний, ще мить постояв, дивлячись йому в очі, наче всмоктував у себе смертельну отруту, потім враз обважнів і зсунувся на долівку, заплутавшись рукою в золотому ланцюжку короля.
— Лікаря! — розпачливо крикнув Балика.
І сам вже бачив, що не потрібні тут лікарі...
...........................................................................
Вночі десь далеко-далеко, за гирлом Почайни, лунко, як постріл, луснула дніпрова крига. Згодом долинув з-за Чортория такий же звук, притамований далечінню. Потім — третій, четвертий. І з хрустом і шарудінням посунула крига на південь. Незліченними білими зграями йшли вони, і не було кінця-краю їх струмінню. Кришталево мінилися льодини проти місяця, кружляли, напливали і лізли одна на одну, наче білі ведмеді в любовній грі, перекидалися, на мить спінивши темнi хвилі, і кружляли у вирі, щоб рушити далі і зникнути десь на обрії за піскуватими косами або за стрімким рогом правого берега.
І високо-високо, в лускатих срібних хмаринках, лунко перегукувалися журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно і швидко мчали на північ, назустріч кризі і вітрові.
Бриніла, співала весна на узгір'ях струмками, бентежила нетрі лісів, розбуркувала рудих кошлатих ведмедів, кротів, кажанів і борсуків, тяглася до неба зеленими стрілками паростків, кликала до життя, до боротьби, — до коxaння.
І, вийшовши з теплої хати, чухав селянин кошлаті груди, дихав воложним пахом землі, бруньок і торішнього листя, відчував, як бентежно і буйно калатає серце в грудях і кличе його в Дике Поле, на Січ, на уходи, на волю, на боротьбу за визволення.
І слідом за останньою кригою рушили на Січ хлопи і підсусідки, вільні будники, рубачі й копачі, броварники і гамарники, смолярі і залізняки, рудники і шевці, мечники і панцерники — здобувати собі волю і право вогнем, залізом, кров'ю і молодим, непереможним завзяттям.
1930-1935 рр. Київ.
Примітки
1
1 Хаджі-Дере — турецька фортеційка на Дністровому лимані — нині Овідіополь.
n_1
2
2 Ак-Кермен (біла фортеця) — нині Аккерман. Місто в Молдавії на Дністровому лимані.
n_2
3
3 Сюбхе — нанизані на нитку кульки з бурштину або перламутру, корала і навіть дерев'яні. Вони правили за рахівницю або за чотки.
n_3
4
4 Сандал — легкий турецький швидкохідний вітрильник — корабель військового типу.
n_4
5
5 Кизи Кермен — турецька фортеця, нині Берислав.
n_5
6
6 Шафар — скарбник, той, що приймав податки або гроші.
n_6
7
7 Шайтан (татар., турецьк.) — чорт.
n_7
8
8 "Слободи" — тимчасова воля, яку обіцяли пани переселенцям, що осідали на їх грунтах, з умовою, щоб за користування землею переселенці тричі на рік відбували шестиденну толоку — обробляли панські лани.
n_8
9
9 Почти (від слова. "почет") — військові загони, що їх тримали магнати для захисту своїх замків.
n_9
10
10 Староство — державний маєток, який уряд давав урядовцям замість утримання.
n_10
11
11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві.
n_11
12
12 Возний — урядовець при суді, судовий свідок і виконавець.
n_12
13
13 Рочки — сесія земського суду. Рочки відбувалися тричі на рік.
n_13
14
14 Убальдіні — відомий краківський банкір-італієць.
n_14
15
15 Акче та парички — дрібні мідні монети.
n_15
16
16 Mуедзин — духовна особа, що закликає з мінарета мусульман на молитву.
n_16
17
17 Азан — заклик до молитви.
n_17
18
18 Беглер-бей — султанський намісник, трибунчужний баша.
n_18
19
19 Наргіле, або кальян — апарат для куріння.
n_19
20
20 Сераль, або гарем — жіноча половина палацу.
n_20
21
21 Євнух — вихолощений наглядач за султанськими або башівськими жінками.
n_21
22
22 Фередже — білий серпанок з прорізом для очей, що тоді носили татарки, виходячи з дому.
n_22
23
23 Іджіар — декоративний вишиваний або гаптований золотом і сріблом рушник.
n_23
24
24 Аджем-оглани — хлопчики, взяті у батьків і призначені в яничари.
n_24
25
25 Бей — великий татарський феодал.
n_25
26
26 Бешмет — жіноча cyкня з вузькими довгими рукавами.
n_26
27
27 Спагі — турецька кіннота.
n_27
28
28 Яничари — турецька піхота. Військо привілейоване, на зразок гвардії. Комплектувалося з аджем-огланів.
n_28
29
29 Гяури — так татари і турки називали християн.
n_29
30
30 Блискучий Поріг — султанський палац. Цей вираз виник ще за кочової доби, коли султани і хани не мали палаців, а їх намети й кантари (двоколісні фургони) відрізнялися від інших тільки розміром, оздобами і високим та блискучим порогом. Згодом назва залишилася, втративши свій первісний зміст.
n_30
31
31 Кара-татари — татарські селяни.
n_31
32
32 Мурзаки, або мурзи — дрібні феодали, що діставали землю від хана або від беїв як платню за службу.
n_32
33
33 Шаріат — система мусульманського права.
n_33
34
34 Улеми — інтелігенція, вчені.
n_34
35
35 Мулла — мусульманський піп.
n_35
36
36 Вакуф — духовний маєток, землеволодіння, подароване мечеті або комусь з мусульманського духовенства.
n_36
37
37 Коран — збірка провіщань і наказів Магомета. Зібрали і відредагували коран учні Магомета після його смерті.
n_37
38
38 Флорин — золота монета, карбована у Флоренції.
n_38
39
39 Каравела — торговельний однопалубний вітрильник.
n_39
40
40 Біюк-Джама — головна каффська мечеть.
n_40
41
41 Нахип — особа, що стояла на чолі всіх цехів міста.
n_41
42
42 Капудан-баша — командувач військового флоту Туреччини.
n_42
43
43 Чатир-Даг — одна з найбільших гір кримського гірського кряжа.
n_43
44
44 Подаю справжню татарську казку-легенду про походження Ведмідь-гори в Гурзуфі.
n_44
45
45 Ляхистан — Польща.
n_45
46
46 Харач — данина.
n_46
47
47 Інквізитор — суддя і слідчий інквізиції, тобто духовного католицького суду, що розглядав справи ухилу від догми. Цей суд уславився своєю жорстокістю, катівнями, жахливими в'язницями і стратами.
n_47
48
48 Нишпорний час — присмерки, коли припиняли судові справи і закінчували в суді роботу. У ХVІ сторіччі суди ніколи не працювали при штучному освітленні.
n_48
49
49 Земський суд — суд, що розглядав виключно цивільні справи між шляхтичами.
n_49
50
50 Протестація — запис, вписаний до судових книг, де докладно зазначається порушення прав або закону. Запис мав подвійну мету: по-перше — це заява до суду з проханням притягти винуватця до права; по-друге — це оголошення незаконних або ганебних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.
n_50
51
51 Схизматик — тут: православний.
n_51
52
52 Лотри — розбійники (від латинського latro).
n_52
53
53 Венгржин — угорське вино.
n_53
54
54 Ванчос — тонкі вистругані дошки для теслярських робіт.
n_54
55
55 Прокуратор — адвокат, знавець законів.
n_55
56
56 Агарлик — платня, яку наречений сплачує батькам засватаної дівчини (рештки шлюбу-купівлі жінки).
n_56
57
57 Тарджі-кадим — весільна кравчиха, шиє весільне вбрання багатим дівчатам, а бідним тільки кроїть його.
n_57
58
58 Сагдич — весільна бояриня. Вона приймає від імені нареченого посаг нареченої, перевозить його в житло нового подружжя і пильнує під час весільного обряду.
n_58
59
59 Саз — мандоліна; кімане — скрипка; тулуб-зурна — інструмент з бурдюка та дудок.
n_59
60
60 Шербет — солодке питво з лимонів або інших фруктів.
n_60
61
61 Векіль — старший дружка, що підписував шлюбний контракт від імені нареченого.
n_61
62
62 Кумис — перешумоване кобиляче молоко; катиш — питво з кислого овечого молока з водою.
n_62
63
63 Дувак — щось схоже на башлик з червоної вовняної тканини.
n_63
64
64 Каді — суддя.
n_64
65
65 Срібний пояс — підперізування нареченої срібним поясом було не тільки останнім моментом в одяганні, але мало значно глибший зміст: це, так би мовити, надавало нареченій прав і обов'язків одруженої жінки, майбутньої матері родини. Взагалі, підперізування у мусульман було дуже поширене: султана, наприклад, не коронували, а оперізували мечем предків в мечеті Еюба, отже, й у весільному ритуалі підперізування визначало вінчання.
n_65
66
66 Дувазари — вишивані завіси, прикріплені до довгої жердини. Два носії несли їх, поклавши кінці жердини собі на плечі так, щоб дувазар спускався аж до землі.
n_66
67
67 Куєв-баші — товариші нареченого, його дружки.
n_67
68
68 Селямлик — чоловіча половина будинку.
n_68
69
69 Меддах — оповідач.
n_69
70
70 Джаним — серденько, любонько — пестливе звертання, з яким вдаються однаково до чоловіка і до жінки.
n_70
71
71 Дервіш — мусульманський чернець.
n_71
72
72 Харасан — перська провінція, відома виробництвом килимів.
n_72
73
73 Хадж — так звали мусульман, які ходили до Мекки на прощу. Сеїд — нащадок Магомета. Сеїди мали багато привілеїв, їх звільняли від податків, давали їм землю тощо.
n_73
74
74 Зям-Зям — джерело в Мецці, водою якого торгували хаджі. Її вважали за "святу" і за "цілющу".
n_74
75
75 Хан — готель.
n_75
76
76 Кафеджі — хазяїн кав'ярні.
n_76
77
77 Медресе — вища мусульманська школа.
n_77
78
78 Такіє — монастир дервішів і центр об'єднання ремісницьких цехів, братства даного міста. Мусульманські цехи були зв'язані суворим статутом, на зразок чернечого, і підлягали своєму такіє. На чолі такіе стояв нахип. Такіє мало власну мечеть.
n_78
79
79 Зикр — релігійний обряд у дервішів; зикири — учасники цього обряду.
n_79
80
80 Тарик — уривок з корана.
n_80
81
81 Кибла — ніша в стіні мечеті, зроблена в тому напрямі, де знаходиться Мекка.
n_81
82
82 Мешти — напівчеревики.
n_82
83
83 Хаджі-Герай — ханував в ХІV сторіччі.
n_83
84
84 Ак-Мечеть — стара назва Сімферополя.
n_84
85
85 Кааба — чорний камінь-метеорит. Йому поклоняються мусульмани в Мецці, як великій святині.
n_85
86
86 Тюрбе — надгробна капличка з півсферичним куполом.
n_86
87
87 Сура — вірш з корана.
n_87
88
88 Гурії — безсмертні прекрасні жінки, які, за мусульманськими уявленнями, живуть в раю для розваги праведників.
n_88
89
89 Радці — члени міської ради. Рада комплектувалась з крамарів та патриціїв. Міські ради були тільки в тих містах, де, як у Києві, було так зване магдебурзьке право.
n_89
90
90 Лавники — міські міщанські судді, що розглядали карні і цивільні справи.
n_90
91
91 Магдебурзьке право — (від назви німецького міста Магдебург) — закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування м. Магдебурга. У Польщі і на Україні магдебурзьке право було поширене з ХІІІ сторіччя на велику кількість міст, але одні міста мали повне магдебурзьке право, а інші лише частину його.