Можливо, лиш вона, та туга невсипуща...
Олекса Стефанович
Можливо, лиш вона, та туга невсипуща
Невідомо за ким, невідомо за чим,—
Єдине, що горить у наших нетрях-пущах
Вогнем високим і ясним.
Прага, 1937