Микола Тихонов
Вірші
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Зміна караулу біля мавзолею
Є майстра знаменитого картина,
На ній, на глядача йдучи, ростуть
Бійці. Ген площа старовинна.
Вони замруть на Першому посту.
Ще не звучать курантів передзвони.
Ці кроки чутно в селах і містах.
Морозець грає на зірках червоних
І на солдатських молодих щоках.
Яка відповідальність забриніла
У строгих поглядах, щокрок крута
Наповнює їх урочисто сила,
Незнана і велична простота.
Уперше постовим на Красній площі!
Тож серцем відчуває той, хто йде,
Що це Вітчизна, мудра й найдорожча,
Сюди, як сина рідного, веде.
Віднині забувати вже не гоже:
Батькам на зміну, їхнім дням, ночам,
Ці юнаки постануть на сторожі
Країни Рад і ленінських начал.
* * *
Наш вік мине. Відкриються архіви,
Все, що було захищено табу,
Історії всі потаємні звиви
Покажуть людям славу і ганьбу.
У декотрих богів померкнуть лики,
Проглянуть грані кожної біди,
А те, що істинно було великим,
Залишиться великим назавжди.
1967-1969
Максимові Рильському
В вік атому також дозріє колос
І лірики свіча вночі горить.
Твого натхнення не стихає голос,
Що й завтра, як сьогодні, прозвучить.
Якби я міг — поета неодмінно
Намалював би в німбові хмарок,
Сповитого світанковим промінням,
На тлі гаїв, обличчям до зірок.