Христо Смирненський
Москва
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Москва, Москва!
Ти злагоди і ясноти зеніт!
Ти чуєш людства перегук,
шлеш посмішки трояндовий привіт
над потиском братерських рук.
Трудящим завдяки твоїй зорі
розвиднілося ув імлі.
Тобі несуть, немов своїй сестрі,
і болі, й радощі землі,
і мрії, і надії, і печаль...
Москва, Москва! —
клекоче в кожнім серці сталь.
Москва, Москва!
Твою крицеву не здолавши міць,
розбилась вража хвиля-тьма.
І ти зориш рубінами зірниць
краям, де рівності нема,
де, пораючи у неволі лан,
бідняк від голоду знеміг,
де грізний пролетарський океан
зняв революцій хвилебіг...
Твого імення віщу й вічну суть, —
Москва, Москва! —
знедолені, мов клич, несуть.
Москва, Москва!
На варті миру, мов титан, стоїш
і судиш віковічний гніт.
В тобі — робочий Рим, Берлін, Париж,
в тобі весь трудолюбний світ.
Священне право ти взяла собі —
розвінчувать ганьбу ярма.
Твій приклад покоління зве на бій,
як волі радісна сурма.
Цей клич лунає над усі громи, —
Москва, Москва! —
вулкани почуттів прийми.