Езра Паунд
Поезії
Перекладач: І.Костецький
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
Дерево
I stood still and a tree amid the wood — —
Я тихо стояв і був древом між лісу,
Знавши правду речей, небачених перше;
Дафни й лаврової арки,
І тієї бого-трапезної пари старих,
Чий зріст між гаю берест-дуб застеріг.
Не було це доти, поки божищам
Ласкаво молились, і їх вносили віщим
Осердям свого сердечного дому,
Щоб вони спромагались на ці чудеса;
Безжурно став я древом між лісу
І над численним новим підніс я завісу,
Що рядом глупот було мені перше.
E. P. Ode pour l'election de son sepulcre*
V
There died a myriad — —
Померли міріяди,
І то накращі поміж них,
За стару суку, за буру й беззубу,
За задрипану цивілізацію.
Приваба, усміх добрих уст,
Жваві очі щезли під повіком землі,
За два корці розтовчених статуй,
За кілька тисяч попсованих книг.
------------------
* Ода на вибір власної гробниці (франц.).
Посилка
Go? Dumb-born book — —
Іди, мовчазна книго,
Скажи їй, що співала мені пісню Лоза:
Якщо б ти мала бодай пісню,
Як маєш ти сюжети знані,
Тоді ти мусіла б простити
Навіть мої блуди, що важко на мені лежать,
І будуй її славу, їхню довговічність.
Скажи їй, що втрачає
Такий скарб у повітрі,
Не турбуючись нічим, лиш щоб її ласка давала
Життя моментові,
Я накажу їм жити,
Як троянди живуть, вкладені в чародійний бурштин,
До червіні перепрацьовані оранжем, і всі зроблені
В одну субстанцію і в один колір,
Даючи виклик часові.
Скажи їй, що йде
З піснею на устах,
Та не виспівує пісні, ані не знає
Її автора — інші уста,
Може такі гарні, як її власні,
Що могли б у нових віках здобути їй приклонників,
Коли прах нас обох складуть із прахом Воллера,
Пересіяне на пересіяне в забуття,
Доки зміна не зломить
Усіх речей — залишиться лиш краса одна.