Вірші
Перекладач: Василь Мисик
Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990
* * *
Багатство й наука — як нарцис і троянда:
Не квітнуть укупі, не бояться розлуки.
У кого наука, той не має багатства,
А в кого багатство, в того мало науки.
* * *
Знання! Нещасний, хто його не має,
Бо всі ми тільки з ним пошани годні.
Із ним і горе не страшне, без нього ж
Я на скарби й не гляну щирозлотні.
Знання — це військо, до війни готове,
Без нього ж ти один і серед сотні.
* * *
Якби від горя дим вставав, як устає з пожару,
Тоді б назавжди білий світ у чорну тьму запнувся.
Всю землю нашу перейди, заглянь у кожну шпару
Ти не побачиш мудреця, щоб весело всміхнувся.
РУБАЇ
* * *
Як жаль, що в наші дні, в ці злі години,
У цій пустелі, згубній для людини,
Щодня ми з другом розлучатись маєм,
З усім прощатись мусим щохвилини!
* * *
Повз мертві стіни Туса йшов я шляхом.
Сидів там пугач над розкритим дахом.
Спитав я: "Що нового?" Й відказав він:
"А те, що все тут стало прахом, прахом!"