Віктор Кочетков
Що є прекрасніше від поля...
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Що є прекрасніше від поля,
коли дозріє урожай,
а в далині, як випар солі,
туман упав на виднокрай?!
Така пора спокійно-гожа,
так хилиться важка пашня...
І брижить істина неложна
чоло задумливого дня.
Що є прекрасніше від гаю
з вогнем багрянцю на гіллі?..
Над ним ватаг свій ключ збирає
кричать гортанно журавлі.
Йде тиша попасом на луки,
дрімають мирні ясени.
Щем незбагненної розлуки
в душі зринає восени.
А що миліш од краєвиду,
де ниву обняла ріка?
А що рідніше від рокити
у товаристві лозняка,
від скрипу мірного ключини
давно розмоклого човна
й захоплених очей хлопчини,
що задививсь на світ з вікна?!