Дерева Боттічеллі
Перекладач: В.Кухалашвілі
Абетка
дерев
тьмяніє
у пісні листя
схрещені
лінії тонких
літер що промовляють
зима
і холод
осяяний
яскраво
зеленим
під дощем і сонцем
точні й прості
закони
гілок прямих
змінюються через
болісні
сумніви кольору
щирість
усмішок кохання
аж доки оголені
речення
не рухатимуться наче
жіночі руки під тканиною
і не славитимуть
таємничо і пристрасно
літню владу
кохання
влітку пісня
співається сама собою
й мелодія заглушає слова.