Образи степу, терикони та копри шахт , інші донбасівські реалії —лише своєрідний неприкрашений фон осмислюваної ним трагічної підрадянської дійсності, вираження його самобутньої художньої естетики. Навіть вулиця дитинства, оспівувана багатьма поетами з відчуттям втрачених милих років, у Стуса виглядає сумно й підкреслено буденно, без жодного натяку на замилуваність:
Вся в жужелиці, поросі, вугіллі,
вся сіра, й чорна, і брудна, й кургуза,
збігаючи донизу, там, де балку
перетинає залізничний насип,
мені наснилась вуличка моя...
( "Вся в жужелиці, поросі, вугіллі...")Слід також мати на увазі, що у дотюремний період життя поета, тональність його віршів носила дещо інший, оптимістичніший характер.
У віршах донецької тематики скупо відтворюються образи неприбраного зимового колгоспного поля, шахтного терикону, одвічного донецького степу тощо. В окремих віршах поет звертається до матері. Виразні образи рідного донецького краю вчителі можуть знайти у таких віршах Василя Стуса , як "Бідне серце!", "У Мар'янці стоять кукурудзи", "Спокій ", "З дитячих спогадів", "Вертання", "Вдасться чи ні…", "Я блукав містом своєї юності ", "Додому!", "Цей спалах туги над імлою літ ", "Там зелена суріпа цвіла …", "Заплющу очі—темінь навмання", "Той сірий запорошений полин ", "У чебрецевий степ…", "Вся в жужелиці , поросі, вугіллі…" та ін.
Поетична спадщина Василя Стуса і його трагічний життєвий шлях доповнюють і пояснюють одне одного, малюючи для прийдешніх поколінь образ мученика й протестанта, оригінального і глибокого лірика нашої збуреної епохи.
Література
1.Неділько В. Я. Василь Стус. Доля. Життя. Поезія//УМЛВШ,1992.—№2.—С.32-37.
2.Міщенко Володимир. Ночі Донеччини сині…//Літературна Україна, 6 січня 1998 р.
3.Стус Дмитро. Життя і творчість Василя Стуса.—К.:МП Фотовідеосервіс, 1992.
4.Мєстєчін Г….І храм утвердиш, і душу врятуєш//Освіта України, 13 березня 1996 р.
5.Див. лист поета до донецького друга дитинства В.Дідківського—Стус В.Твори: У 4 т., 6 кн.—Львів: Просвіта, 1994—1999.—Т.6, кн.2.