"Наші зусилля,— стверджує Ігор Васильович,— це тільки окремі струмочки, а не суцільний потік"(ЛУ. — 1993. — 7 жовт.). З цим можна погодитися, але можна й дискутувати.
Твори Ігоря Качуровського сьогодні в Україні справді ще мало відомі, хоча ім'я його добре знане і серед письменників, і серед науковців. Один із авторитетних учених Києва Сергій Білокінь справедливо відносить Качуровського до "аристократів українського духу", діячів рідкісних за своєю творчою природою. На думку Леоніда Череватенка, приклад життя і творчості І. Качуровського "доводить неубутну силу духу і талановитість нашого народу".
Ім'я і творчість І. Качуровського, хоча й повільно (така скрута часу), але невідворотно повертається в нашу материкову літературу і стає її окрасою. Відомості про письменника вже можна прочитати не тільки в англомовних енциклопедіях, але й у наших (наприклад, в УЛЕ, т. 2), а ще більше в поточній періодиці.
Петро Ротач, журнал "Криниця", Полтава, 1995 рік, ст.74-78