Структура народної казки у творах Керролла зазнає серйозних змін. Трансформуються не лише конструкції причинно-наслідкових зв'язків, характерні для народної казки, а й функції дійових осіб. Вони не повністю зруйновані, але їхня якість і взаємозв'язки серйозно змінені. Казки Керролла, незважаючи на деякі зовнішні риси схожості із гумористичною народною казкою, насправді перебувають дуже далеко від неї. Це пояснюється передусім принциповою відмінністю характеру самої схеми. Увага Керролла до народної творчості не обмежувалася лише казкою. Він звертається до пісенної народної творчості, також переосмислюючи її.
Окрім казкової та пісенної творчості, музу Керролла живив ще один потужний пласт національної свідомості. У казках Керролла оживали старовинні образи, збережені у прислів'ях та приказках. Особливу роль у контексті казки К. відіграють патентовані дурні та диваки. Вони пов'язані з "тією могутньою та зухвалою" фольклорною традицією, яка становить одну з найяскравіших рис національної специфіки англійської самосвідомості. На казках Керролла позначилося і його чудове знання театру. Це відображається передусім у бездоганній побудові діалогів. У Керролла діалог — це завжди поєдинок (і не лише словесний), завжди протистояння, в якому і виявляють себе характери. Не менш виразні та театралізовані і роздуми самої Аліси, незмінно оформлені як монологи. Особливу роль у тексті виконують і малюнки. Вони доповнюють видовищний аспект, нестача якого через відсутність описів інакше відчувалася б у тексті. Казка Керролла від самого початку безпосередньо зорієнтована на них. Вони не лише ілюструють текст, вони його доповнюють і прояснюють. Малюнки — органічна частина казок Керролла.
Другим потужним пластом у казках Керролла є пласт діалого-літературний, який складається із пародій, запозичень, обробок, алюзій. Керролл ніби провадить безперервний діалог з невидимими співбесідниками.Врешті, ще одним важливим рівнем казки Керролла є рівень науковий. Звісно, було би спрощенням представляти його у вигляді єдиного пласта. Він розкиданий по цілому тексту, залягає на різній глибині. У казках Керролла втілився не лише художній, а й науковий тип мислення. Ось чому логіки, математики, фізики, філософи, психологи знаходять в "Алісі" матеріал для наукових роздумів та інтерпретацій.
Існує також ще один аспект розгляду жанру літературної казки Керролла. Його запропонувала англійський логік Елізабет Сьюелл. Вона розглядає нонсенс К. як певну логічну систему, організовану за принципами гри. Нонсенс, на думку Сьюелл, є певною інтелектуальною діяльністю (або системою), яка потребує для своєї побудови, щонайменше, одного гравця, а також — певну кількість предметів (або один предмет), з якими він міг би гратися. Такою "серією предметів" у нонсенсі стають слова, що є переважно назвами предметів і чисел. "Гра в нонсенс" полягає у відборі та організації матеріалу в сукупність певних дискретних "фішок", з яких створюється ряд абстрагованих, детальних систем. У "грі в нонсенс", на думку Сьюелл, людський розум здійснює дві однаково притаманні йому тенденції — тенденцію до розупорядкування та тенденцію до впорядкування дійсності. У протистоянні двох взаємовиключних тенденцій і полягає "гра в нонсенс". Чи не тому "Аліса" виявляється "найневичерпнішою казкою у світі"?
Казка Керролла не лише підсумовувала тривалу фольклорну та літературну традиції, а й прокладала дорогу новій традиції, "європейському неогуманізмові", представленому в Англії іменами Г. Веллса та Б. Шоу, з їхньою увагою до науки та до людини водночас, із їхнім прагненням знову поєднати роз'єднані інтелектуальну та емоційну сфери. Традиція Керролла відчутна сьогодні і в найкращих образах англомовної наукової фантастики, і в гротесковій сатирі, і в сучасній поезії. Так "нісенітна та дивна казка", написана скромним диваком-математиком із Оксфорда, відкриває сучасним читачам різні рівні свого змісту.
Українською мовою дилогію про Алісу переклав В. Корнієнко. Н. Демурова