На запитання, що ставить Журден Леонту, нареченому своєї доньки Люсіль, дворянин він чи ні, Леонт не без гордощів відповідає, що він не має наміру привласнювати собі дворянське звання і не є дворянином. Він прослужив шість років у армії й почуває себе людиною, яка корисна державі й суспільству. Шляхетність Леонта, на думку Мольєра, набута його способом життя і діяльності, тоді як поведінка змальованих у п'єсі аристократів — графа Доранта й маркізи Дорименти — повністю позбавили їх тієї шляхетності, що була надана їм від народження. У загальній композиції п'єси її карнавальний фінал був спрямований на осміяння ганебної і вульгарної пристрасті до "одворянення" — пан Журден стає загальним посміховиськом.
ОСНОВНІ ТВОРИ: "Школа чоловіків", "Тартюф", "Дон Жуан", "Мізантроп", "Скупий", "Міщанин-шляхтич".
ЛІТЕРАТУРА: 1. Бордонов Ж. Мольер.— М., 1983; 2. Булгаков М. А. Жизнь господина де Мольера.— М., 1991.