Критика ж зауважила у творі дещо істотніше: мудрий і проникливий аналіз уроків, які довелося пережити за роки війни самій Британії.
В англійській літературі роман "Містер Брітлінґ" — один з перших антивоєнних романів, у якому порушена тема "втраченого покоління". Головний герой — письменник Брітлінґ, син якого загинув на війні. Автор передає "рух свідомості героя", хід його думок під впливом жахів війни, які побачив і пережив Брітлінґ. Веллс розкриває зв'язок "однієї свідомості" з процесами, що відбуваються "у надрах англійського життя", вплив "історичної епохи" на долю кожного, на "особистий досвід" сучасників Брітлінґ, а у романі вперше з'являються деякі тенденції, які Веллс розвиватиме у своїй творчості упродовж наступних десятиліть. Одна з них — стирання межі між фантастичним і реальним. "Світ, приголомшений катаклізмами, не потребує фантазій про майбутні катаклізми", — на цих словах Веллса, сказаних у 1934 p., безумовно, позначився вплив війни та її наслідків.
У трактатах "Бог, невидимий король" ("God the Invisible King", 1917), "Незгасний вогонь" ("The Undying Fire", 1919) письменник розвиває ідеї богобудівництва, пропагує теорію перетворення суспільства шляхом перевиховання людей, прищеплення їм принципів християнської моралі.
У 1920 р. була опублікована його книга "Росія в сутінках" ("Russia in the Shadows"), яку Веллс написав після відвідин Радянської Росії. Будучи переконаним противником марксизму і революції, письменник пише про неминучість краху самодержавства в Росії: "Це був хворий організм, він сам себе пережив і потім завалився". Зустрічі Веллса з В. Леніним присвячений розділ "Кремлівський мрійник". Ця назва пов'язана з тим, що Веллс не повірив у можливість здійснення плану електрифікації Росії, з яким його познайомив Ленін. В умовах напівзруйнованої країни план ГОЕЛРО видався Веллсу нездійсненною мрією.
Починаючи з кінця 20-х pp., творчість Веллса вступила у період нового піднесення. Свідченням цього виявилися романи "Містер Блетсуорсі на острові Ремпол" ("Mr. Blettsworthy on Rampole Island", 1928), "Самовладдя містера Парема" ("The Autocracy of Mr. Parham", 1930), "Белпінґтон із Блепа" ("The Bulpington of Blup", 1932), кіносценарій "Образ майбутнього" ("Things to Come", 1935), повість "Крокетист" ("The Croquet Player", 1936), роман "Обережність не буває надмірною"("You Can't Be Too Careful", 1941). У 1933 p. Веллса було обрано президентом ПЕН-клубу. У 30-х pp. XX ст. письменник зайняв непохитну антифашистську позицію, а під час Другої світової війни виступив на підтримку Радянського Союзу.
Характер фантастики у тогочасних творах Веллса змінився. Фантастичні події, незвичайні пригоди, у яких беруть участь герої В., письменник витлумачує як жахіття, породжені у свідомості людей гнітючою атмосферою тогочасного суспільно-політичного життя, з його розгулом реакції, фашизацією ряду країн Європи. На початку століття фантастика Веллса випереджувала, передбачала нові явища дійсності; тепер вона відображала події реального життя, відтворюючи їх у примхливих фантастичних образах і формах. "Кого цікавлять химери містера Парема з вулиці Вайт-Холл, коли ми щодня можемо спостерігати п. Гітлера у Німеччині?" — писав Веллс. У 1934 р. він зауважив: "Реальність заповзялася наслідувати мої книги і готова замінити мене". У творчості Веллса відбувався процес переростання соціально-фантастичного роману в соціально-політичний і соціально-побутового — в соціально-психологічний.
У "Самовладді містера Парема "письменник розповідає про уявний фашистський переворот в Англії. У "Крокетисті" Веллс засуджує політику невтручання у війну в Іспанії. Образ "крокетиста" — це образ обивателя, котрий став поплічником фашизму. Його не обходять долі людства та культури. "Хай світ іде під три чорти! Що б там не сталося, але о пів на першу я граю в крокет з тітонькою!" До цієї теми письменник знову повернеться у романі "Обережність не буває надмірною".
У творах Веллса посилюється сатиричний елемент, письменник плідно розвиває традиції Дж. Свіфтата Вольтера. Роман "Містер Блетсуорсі на острові Ремпол "Веллс присвятив "безсмертній пам'яті Кандіда". У книгах англійського фантаста, як і у просвітників, втілилася віра в силу людського розуму, звучить гуманістичний протест проти нелюдяності цивілізації, яка пригнічує людину і перешкоджає реалізації закладених у ній природних можливостей.
У романі "Белпінґтон із Блепа" письменник розповідає історію людини, яка свідомо стала прибічником фашизму. Белпінґтон відмовляється від своєї людської гідності, пристосовується до обставин, виправдовує реакцію, стає захисником встановлених нею порядків. Веллсу вдається до прийомів поглибленої психологічної характеристики свого героя, передає найменші подробиці процесу становлення його особистості, починаючи з дитинства і завершуючи моментом, коли Белпінґтон виголошує тост за початок війни.
Творчість Веллса справила значний вплив на розвиток сучасної наукової фантастики. Як і Веллса сучасних фантастів цікавить проблема долі людини і людства за тих нових умов, які виникають і виникатимуть завдяки новим науковим відкриттям. Тематичний перегук, трансформація ідей та деяких образів веллсівських романів помітні у творчості А. Кларка, Дж. Віндема, А. і Б. Стругацьких, а також інших письменників-фантастів, які розвивають ідеї перетворення світу за допомогою наукового знання.
Н. Михальська