Є слова, які тим голосніші, чим більше їх заглушають, голосніші саме завдяки гонінню та придушенню".
Містраль говорить про високу місію поета відчувати всі взаємозв'язки світу та народжувати правдиве слово, що з'являється на світ так само важко, з такими ж муками, як і нове людське життя, її вражає набуте у процесі творчості спостереження: звичайна людина, котра могла бути неправдивою у повсякденному житті, почавши творити й відчувши покликання, стає нездатною брехати. Народження високого слова, так само як і народження нового життя, показує Містраль, виникає із зануреності в життя, воно всотує в себе всі її прояви, збагачує собою життя. Знайти і сказати потрібне слово допомагає поетові погляд всередину себе.
У січні 1957 p. Містраль померла від раку, перебуваючи в Америці. У Чилі вона була удостоєна національного похорону, участь в якому взяли міністри, генерали, посли. Присутньому на похороні П. Неруді виступити не дозволили. Пафос невиголошеної промови відчутний у розділі про Містраль у книзі П. Неруди "Зізнаюсь, я жив" ("Coniieso que he vivido", 1974): "Ніхто не забуде твоїх рядків про босоногу дітвору. Ніхто не забув твого "Проклятого слова". Ти завжди захищала мир. За це і за багато іншого ми любимо тебе... І мені годиться зустріти тебе добрим словом — правдивим, квітучим і суворим, співзвучним твоїй величі та нашій непорушній дружбі... Мені випало розділити з тобою ту суть і ту правду, що здобудуть повагу завдяки нашому голосу та нашим ділам. Нехай спочиває твоє чудесне серце, нехай воно живе, бореться, творить і співає на землі нашої батьківщини, відрізаної від світу Андами й океаном. Я цілую твоє шляхетне чоло і схиляюся перед твоєю неозорою поезією...
То який же дорогоцінний метал, яка речовина плавилася у печі її творчості? З яких таємниць складалася її вічно скорботна поезія? Я не стану дошукуватися відповіді, та й переконаний, що не знайшов би її, а коли б і знайшов, то не сказав би про це".
Окремі твори Містраль переклали Д. Павличко, М Москаленко, М. Литвинець, С. Борщевський, Г. Латник, Г. Чубай, Ю. Покальчук, В. Моруга, О. Криштальська, І. Качуровський та ін. Є. Чорноземова