Винниченко Володимир

1902 року на сторінках "Киевской старины" було надруковане його оповідання "Сила і краса".

Уже з 1909 року його п'єси входили в репертуар українських і російських театрів, а згодом "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", "Брехня", "Гріх" з'явилися на сценах Берліна, Дрездена, Лейпцига, Рима і, як зазначав відомий літературознавець Г. Костюк, користувалися там особливим успіхом.

Публіцистичність, тенденційність, надмірний психологізм.

Неореалізму. Для неореалізму характерні документальна достовірність і філософсько-аналітичне заглиблення в дійсність, лірична стихія. Герої неореалістичних творів — люди звичайні, але з багатим внутрішнім світом, об'єктом зображення у творі є не стільки вчинки, скільки відчуття й роздуми персонажів.

Письменник уміло й тонко проникає у внутрішній світ своїх героїв, чого не було раніше у творах побутово-етнографічного характеру.