Стельмах Михайло — Гуси-лебеді летять

Михайлик справді мав босоноге дитинство, бо його найбільшою мрією було отримати чоботи. Та хоч хлопець жив у бідності, можна впевнено сказати, що його дитинство було щасливе. У нього була чудова родина, справжні друзі, він ріс серед прекрасної природи.

Це віра у розповіді дідуся, наприклад, про те, що лебеді приносять весну, що сонце має ключі, а також віра в те, що дядько Микола знайшов перо жар-птиці.

Михайлик вірить, що сонце справді має ключі, а потім заспокоюється, коли дізнається, що "сонце не може загубити своїх ключів". Коли хлопчик знаходить голівку підсніжника, він говорить: "Це він відхукав дірочку в снігу і потягнувся до сонця.". Михайлик у лісі обіймає "…березу, притуляючись вухом до неї, але вона мовчить, бо ще не розмерзся під корою сік, ще мертво у лісі.". Все це підтверджує те, що Михайлик вважає природу живою, одухотвореною.

Дідусь умів "зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата… вітряка… у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев'яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого. Сусіди не раз, сміючись, згадували, як на замовлення він робив нашому панові фігури апостолів Петра й Павла". Ці фігури нагадували односельцям їхніх "…красивих дідуганів Дебелюка і Марущака"...

На формування характеру Михайлика впливали: умови життя (босоноге дитинство, бідність), оточення (дідусь, бабуся і мама, відсутність батька, який перебував на війні), природа (життя у повній єдності з нею), захоплення і вподобання (бажання вчитися, любов до книг).

Комічний ефект створює вживання слів "тіатри", яке означає театр, а слово "реквізити" (сукупність предметів, необхідних для вистави або кінозйомки) у селі як реквізиція (примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна).

Цілісності твору сприяє образ Михайлика, адже вся повість – це спогади письменника про власне дитинство. Образ Михайлика наче з'єднує усі епізоди, бо саме він був учасником чи свідком того, про що йдеться.

План до розділу першого.

1. Над Михайликовою хатою пролітають лебеді.

2. Хлопчик не хоче, щоб лебеді одлітали, і вони…знову пролітають над хатою!

3. Дід Дем'ян пояснює, що лебеді принесли весну і життя.

4. Михайлик дізнається про золоті ключі сонця.

5. Хлопчик хоче піти в лісову далечінь, побачити лебедів, але він не має чобіт.

6...

У повісті йдеться про такі загальнолюдські цінності, як вміння відчувати радість життя, помічати красу природи, бути добрим та милосердним, поважати хліборобську працю, бути людяним, відчувати прекрасне, мати мрію, мати почуття гумору. З плином часу ці цінності не змінюються, тому твір є досі актуальним.

Крадіжку хлопчика можна виправдати, бо він тягнувся до знань, хотів читати. Михайлик не брав насіння для якоїсь поганої справи, хоча воно й було потрібне матері. Крім того, хлопчик не пожалів віддати половину насіння голодній жінці з дитиною. Він хотів віддати і решту, але жінка спинила його. Тому засуджувати хлопчика не варто.