Карпенко-Карий Іван — Мартин Боруля

У комедії використано чимало автобіографічних деталей, особливо в розповідях Степана про працю в земському суді. Сюжет твору також побудовано на основі справжніх подій: батько драматурга Карпо Адамович не один рік клопотав про визнання свого роду як дворянського. Проте виявилося, що в офіційних документах прізвище писалося по-різному: і Тобілевич, і Тобилевич. Це й послужило підставою для відмови в задоволенні клопотання про дворянство.

Тема твору – мрія Мартина Борулі про дворянство, намагання втілити її в життя в першу чергу заради дітей. Автор висвітлив той аспект, що люди дуже залежні від суспільних умовностей і стереотипів. Це може вкрай негативно впливати на їхнє життя. Іноді намір здобути бажаний соціальний статус загрожує перетворитися на манію, що здатна деформувати людську особистість. Тоді справжні моральні цінності – чесність, порядність, працелюбність – підміняються фальшивими уявленнями про щастя.