Нестайко Всеволод — Сонце серед ночі (Дивовижні пригоди в лісовій школі)

Вчителів запросили зі столичного зоопарку. Класним керівником була Пантера Ягуарівна, вчителька математики. Лісознавство вчила Лисавета Патрикіївна, лісову історію – Мамонт Африканович, лісову географію – Жирафа Жирафіївна, фізкультуру – Макак Макакович, сольфеджіо – Бегемот Гіпопотамович. А ведмежу мову мав викладати сам директор – Бурмило Михайлович Ведмідь.

Шакал Бацила наказував Вовчику принести сьогодні до печери в Урочище Сивого Беркута щось путнє, а не всякий непотріб. Вовчик Вовченко був похнюплений, з підібганим хвостом, говорив улесливо. Цю розмову підслухали Кося і Колько. Друзі одразу зрозуміли, що Вовченко зв'язався з дорослим злодієм – шакалом Бацилою, і той тепер примушує його красти.

Бегемот Гіпопотамович, учитель сольфеджіо, серед усіх вчителів був найбільший дивак. Він ніколи не розлучався зі своїм тромбоном, дехто вважав, що інструмент золотий. Бегемот Гіпопотамович до безтями любив музику. Того, хто співав правильно, він називав "цяця-ляля" і частував цукеркою. Бегемот Гіпопотамович дуже цінував Косині музичні здібності і казав, що Кося може стати навіть солістом. Насправді, Бегемот Гіпопотамович був творчою особистістю, любив природу і музику. Він був добрим і справедливим, допоміг друзям побороти шакала Бацилу.

Якось зайчик сказав їжачкові, що треба зайнятися спортом, наприклад, боксом, щоб побороти Вовчика. Фізкультурник Макак Макакович зрадів, коли друзі повідомили, що хочуть займатися боксом, але Кося і Колько мали слабку фізичну підготовку, навіть ранішньої зарядки не робили. Та вони не хотіли здаватися, тож поклялися, що щодня робитимуть зарядку. Цієї клятви вони дотримувалися, адже дружба і довіра були для них найважливішими.

Першими правду про Вовчика Вовченка дізналися Кося і Колько. Про це вони були змушені розповісти дівчатам – Раїсці Мняу і Зіні Бебешко. Раїска сказала, що треба щось робити, якось виручати Вовченка. Зіна Бебешко сказала, що треба йти сьогодні вночі до Урочища Сивого Беркута. Хлопці боялися, але перед дівчатами було соромно, тож вони погодилися йти. Зустрітися з дівчатами мали біля кривої берези.

Вовчик Вовченко зрозумів свою вину. Всі бачили, який він нещасний, та ніхто йому не дорікав. Та така вже його природа, він завжди любив брехати та ображати інших, тому в наступних частинах повісті він навряд чи зміниться на краще, а шукатиме нової нагоди продемонструвати свій характер.

При першому знайомстві шакал Бацила здається небезпечним, адже погано впливає на Вовчика Вовченка, має страшний зовнішній вигляд. Та сам злочинець насправді боїться інших, його лякає голос Колька, який вигукнув по-ведмежому: "Ану пусти його!". Згодом шакала карає Бегемот Гіпопотамович, який підняв свою важезну ногу і наступив шакалові на хвіст, а потім добряче піддав йому ногою. Шакал Бацила з вереском сторчголов покотився у чагарі й одразу зник.

Навчання в лісовій школі усім подобалося завдяки учителям. На уроках у школі було цікаво. Викладачка лісознавства Лисавета Патрикіївна добре розказувала, як треба берегти рідний ліс, які в ньому ростуть дерева, рослини, які живуть звірі й пташки, чим вони цікаві. Жирафа Жирафіївна захоплююче розповідала про лісову географію, про північну тайгу, про південні джунглі та інше...

Їжачок Колько Колючка та зайчик Кося Вухань жили по сусідству, але так всього боялися, що лише сиділи за маминими спідницями. Тож коли на Великій Галявині відкрилася лісова музична школа з ведмежою мовою викладання, і Кося, і Колько зовсім не бажали туди йти. Та матері повели їх до директора, щоб записав. Кося Вухань настільки боявся, що відповідала замість нього мама. Коли директор вирішив перевірити його здібності до ведмежої мови, Кося заплакав. Такі ж справи були у Колька. Та все ж їх прийняли, бо директор мав добре серце.

Кося і Колько одразу подружилися, але класна керівничка Пантера Ягуарівна пересадила їх, хоч вони хотіли сидіти разом. Косю посадила з Вовчиком Вовченком, а Колька – з Раїскою Мняу. Та Вовчик Вовченко ображав Косю, кусав за вухо. Колько вирішив допомогти і почав колоти голочками свою сусідку по парті Раїску Мняу. Вона попросила вчительку пересадити від неї Колька. Той виправдовувався, що не винен в тому, що має голочки. Всі парти були зайняті, їжачка не було куди пересадити. Тому вчителька посадила Косю і Колька разом.