Франко Іван — Фарбований лис

З лиса лиш кожух добрий.

Лиса вбили — курям радість.

Лисиця спить, а курей бачить.

Старого лиса не виведеш з ліса.

Стара лисиця від собак захиститься.

І на хитру лисицю капкан знайдеться.

Лис став монахом не на те, щоб гріхи спокутувати, а щоб нові зробити.

"Господи! Що стало? Всi спiваки вiдразу затихли. Всiм мiнiстрам i слугам царським вiдразу мов полуда з очей спала. Та се Лис! Простiсiнький фарбований Лис! Ще й паскудною олiйною фарбою фарбований! Тьфу! А ми собi думали, що вiн не знати хто такий! Ах ти, брехуне! Ах ти, ошуканче!".

Автор доводить, що лицемірство й брехня повинні бути викритими, а в образах тварин можна впізнати образи людей, які часто зустрічаються в соціумі. Потворність суспільства показана не тільки зарозумілістю Лиса, але й поведінкою звірів, що сліпо йому довірились. Саме лицемірство Лиса та "нерозумність" народу висміюються у казці.

Звірі більше сердиті на себе. Про це в казці сказано так: "…лютi тiльки за те, що так довго давали йому дурити себе, всi кинулися на нещасного Лиса Микиту i розiрвали його на шматочки".

А) переляк, невизначеність, напруга: "Але що дiяти! Наважився, то треба кiнчити те, що зачав. Посидiвши пару годин у бур'янi коло плоту, що притикав до вулицi, вiн освоївся трохи з тим гамором. Позбувшися першого страху, а надто роздивившися потроху, куди i як найлiпше бiгти, щоб осягнути свою цiль. Лис Микита набрав вiдваги, розбiгся i одним духом скочив через плiт на вулицю...

Головний персонаж – Лис Микита,

другорядні – Пси, Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень, Мавпа Фрузя, Вовчиця, молоді Лисички, Орли, Яструби.

Привіт, Лисе Микито! Дізнавшись про тебе, я був вражений твоїм розумом, бажанням завжди дотримуватись свого слова і доводити справу до кінця. Та ти міг би стати кращим, якби перестав надто вихвалятися і не був таким гордим. Я вважаю, що не варто обманювати звірів, з якими ти живеш у лісі, адже лицемірство і брехня завжди будуть викриті.

На мою думку, оповідач не співчуває Лисові. З одного боку йому Лиса шкода, з другого боку він розуміє, що лис сам винний в тому, що потрапив у таке становище.

1. Лис Микита на торговищі.

2. У бочці з фарбою.

3. Переляк у лісі.

4. Микита проголошує себе царем.

5. "Справедливе" царювання Лиса.

6. Свято в лісі.

7. Загибель Лиса.

Казка "Фарбований лис" І. Франка – це традиційне переосмислення індійської народної казки "Фарбований шакал". Письменник трансформує сюжет, поведінку персонажів з дидактичною метою, виводить на передній план вирішення морально-етичних проблем: неприпустимість брехні, фальшивої поведінки Лиса (від моменту мандрівки до повернення в ліс), тему лукавства (сцена, де Лис вводить звірів в оману). І в казці Франка, і в індійській казці традиційно основною якістю Лиса є хитрість та лукавство...