Стельмах Ярослав — Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера

Учні повинні були зібрати на літніх канікулах колекцію комах.

Митько вважав, що село так називається тому, що воно ще з юрського періоду, коли там водилися динозаври. Слово Митькозавр придумав Сергій. Так він вирішив назвати чудовисько з озера, на честь свого найкращого друга.

Найбільш емоційно напружений епізод – порятунок Василя, який тоне в озері. Поки Сергій думав, що чудовисько проковтнуло Василя, Митько здогадався, що Василь усе вигадав і його треба рятувати, бо щось пішло не так.

1. Василь сам купається в озері, хоч говорить, що у воді живе чудовисько.

2. Хлопець надто приязний та ще й дарує бурштин, хоч це дуже цінна знахідка.

3. Василь говорить, що ніхто з села сюди не приходить купатися (насправді озеро просто було надто далеко, купатися можна було в річці).

Хлопці найбільше цінували те, що бабуся не забороняла їм ходити на річку, до лісу, на озеро. Вона не дорікала Митькові за те, що забув прислати телеграму, а ще вона смачно готувала.

Звичайні події у повісті: завдання вчительки зоології, знайомство Сергія з Гнатом і дідом Трохимом, конфлікт друзів з Василем; пригодницькі події – поїздка друзів поїздом, рішення жити в курені і побачити чудовисько на озері, порятунок Василя.

Дорогою до лісу друзі зустріли Василя, який обізвав їх мухоловами. У друзів зіпсувався настрій, але біля озера вони знов почули себе щасливими і офіційно відкрили літній сезон. Василь не змінив свого ставлення до хлопців, бо знову принижував їх.

Завдання вчительки відкривало перед хлопцями можливість отримати від батьків дозвіл поїхати у Юрківку. Митько говорить: "…тепер точно відпустять до моєї бабусі!", а Сергій додає: "Не саме село вабило нас… Кликало нас до себе привільне і незалежне життя".