Карпенко-Карий Іван — Сто тисяч

У п'єсі основний конфлікт між ідеєю духовності як основи людського життя та жадоби до грошей як причини руйнування та деградації особистості.

Калитку обрали об'єктом шахрайств тому, що він простий селянин, довірливий, простий, шукає легкої наживи і надто поспішає.

Події дії першої відбуваються у хаті Герасима Калитки.

Мова дійових осіб є важливим засобом типізації та індивідуалізації, тобто характеристики героїв. Кожному герою драми "Сто тисяч" властиві певні особливості. Вони виявляються в складі лексики, у фразеологічних зворотах, вживанням загальнонародними словами, діалектизмами, улюбленими висловами, приказками тощо. Наприклад, мовлення Бонавентури пересипане французькими словами: "А тепер, ле-козак, пур ашеве, сон е дюкасьєн, альом.", "Старики — емпе-амуре ! Ха-ха-ха! За щупом я сюда вернулся...

Комічними епізодами у дії другій є: у другій яві, коли Герасим розповідає копачеві про те, як зранку прокидаються і беруться до роботи його робітники; у шостій яві — Герасим свариться з жінкою, але коли входить Савка, вдає зразкового чоловіка і називає жінку "Парася"; у яві одинадцятій, коли Герасим б'є Параску, хапає за очіпок, але раптово цілує, бо у хату заходить копач. На перший погляд комічні епізоди, коли Герасим відбирає хліб і Клима, а також, жаліючи коней, виряджає дружину до церкви пішки, — є сатиричними і навіть трагічними.

Параска (на дверях, з дійницею в руках), Герасим (Запирає двері, виймає гроші й розглядає), За дверима голос Параски: "Та відчини-бо!". Ремарки – авторські пояснення в драматичному творі щодо умов і часу дії, зовнішнього вигляду, жестів, міміки дійових осіб. Саме в ремарках міститься авторська характеристика й оцінка подій і героїв. Наприклад, ремарка Герасим лічить гроші… Перелічивши, ліче другий раз підтверджує, що чоловік любить гроші боїться прорахуватися.

На мою думку, якби Герасим розповів Парасці про свій план, вона б порадила не робити цього, адже, на відміну від чоловіка, вона тверезо мислить, наприклад, розуміє, що найкраща дружина для Романа – Мотря. Параска працьовита і звикла все здобувати власними силами, а купівля фальшивих грошей для неї була б ще й гріхом, адже вона богобоязлива.

Несамовита людина – це та, яка не здатна відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх. У дії четвертій яскравими прикладами несамовитості Герасима є епізод, де він уже з мішком грошей хоче позбутися Параски з хати: "Герасим (несамовито підступи до неї). Я тебе попитаю! Я тобі покажу… я… я… тебе уб'ю… Я тебе задавлю, коли будеш лізти у вічі! Геть пішла!". Найяскравішим прикладом є цей: "Савка. Отже збожеволіє! Куме, заспокойтесь; що з воза впало, те пропало...

Відвідини Романом Пузиря свідчать про те, що сина Калитки сприймають як бідняка, не поважають, а копача використовують для того, щоб посміятися. Про відвідини Роман говорить так: "А Пузир одказує: голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряга коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить.". На місці Пузиря Калитка вчинив би так само.

Калитка: "Я придивився: як тілько вчений, так і голодрабець: ні землі, ні грошей, і таки дурень дурнем — застав його коняку запрягать, то й не запряже, він зараз полізе по книжках, по тих ріхметиках шукать, як це робиться".

Невідомий: "А между прочім, візьміть. Так у понєдєльнік увечері ви будете на вокзалі у тому місці, де для мужчін і для дам, — розумієте?".

Копач: "…Командовал зводом, так пров'янт і фураж часто получав, знаю їх, да і они меня знають!..