Бертольт Брехт — Матінка Кураж та її діти

Ці ремарки не мають характеру точної історичної довідки, у них лише коротко описано всі головні події цієї сцени. За задумом Брехта, під час вистави ці ремарки мали з'являтися на спеціальних стендах, щоб глядач знав, про що йдеться далі.

Матінка Кураж — бідна жінка, яка переїжджає з місця на місце за військом, що веде війну, і продає свої товари солдатам і командирам. її усі знають, до неї звертаються за дрібними послугами, часто-густо з нею розраховуються награбованими речами. Здається, вона нікого й нічого не боїться, з кожної складної ситуації знайде вихід. її мало обходить політика, але війна потрібна цій жінці, щоб вижити. Вона її не любить, та кінець війни сприймає як головну поразку в житті...

На початку п'єси читач дізнається, що матінки Кураж є троє дітей. Старший син – Ейліф Нойоцький. Молодший син – Швейцеркас. Обидва хлопці були сильні і тягнули фургон. Дочку звали Катрін Гаупт, вона наполовину німкеня, з дитинства німа. Ейліф був кремезним і любив битися. Він був занадто хоробрий. Швейцеркаса мати називала надто чесним. А Катрін мала добре серце.

Фельдфебель мав на увазі, що матінка Кураж повинна віддати у військо своїх синів, бо сама здобуває прибуток на війні, продаючи солдатам різні товари.

Матінка Кураж у всьому і завжди шукає для себе вигоду. Вона користувалася ситуацією, коли харчів майже не було, а кухар мусив приготувати командувачу щось поїсти. Жінка вихваляла свій товар, вигадала, що цей птах їв під музику та був кмітливий. Їй не спало на думку подарувати каплуна, адже в такій ситуації вона ставила на перше місце свій прибуток. Кухарю вона сказала: "Для мого старшого, коли він у гостях у самого пана командувача, мені нічого не шкода", але взяла за каплуна один гульден.

Коли матінка Кураж дізналася про мир, вона сказала: "Я рада, що укладено мир, хоч він мене й розорив... Тепер я побачу свого Ейліфа". Жінка переживала, що розорилася, звинувачувала священника, бо за його порадою недавно накупила краму. Її не тішив мирний дзвін того дня. Вона розуміла, що навряд чи солдатам виплатять заборговану платню, тож вони не будуть мати чим платити за горілку...

Перша зустріч з матінкою Кураж справляє враження, що це весела, безтурботна жінка, яка не боїться війни, безтурботливо грає на губній гармонії і може дати відсіч самому фельдфебелю. На війні вона почувається наче вдома. Своє прізвисько вона пояснює так: "Кураж мене звуть, фельдфебелю, тому, що, боячись розору, я під гарматним вогнем виїхала з Риги з півсотнею хлібин у фургоні. Хліб уже почав цвісти, я мусила поспішати, у мене іншої ради не було". Лексичне значення слова "кураж": удавана хоробрість, розв'язність.

Ця пісня – один з художніх прийомів "ефекту очуження". За задумом автора вона мала перервати на стислий час дію, щоб дати можливість глядачеві подумати і проаналізувати вчинки нещасної та злочинної торговки, роз'‎яснити причини її "великої капітуляції", показати, чому вона не знайшла в собі сили і волі сказати "ні" принципу "з вовками жити – по-вовчому вити". Її "велика капітуляція" полягала в наївній вірі, що за рахунок війни можна було непогано нажитися.

Риси "епічного театру": викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке використання розповіді (наприклад, третя картина – торг за життя Швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність; "ефект очуження".

У цьому епізоді матінка Кураж знов повертається в Баварію. 1631 рік. Тіллі під Магдебургом перемагає, і в розбитому селі священник хоче допомогти селянській родині. Для перев'язок потрібне було полотно. Катрін дуже хвилювалася, намагалася взяти у матері полотно для бинтів, але та говорила, що всі бинти розпродала в полку і заради селян не рватиме офіцерських сорочок. Щоб не дати Катрін залізти до фургона, жінка сіла на східцях до фургона і жалілася на "всілякі податки, мита, проценти, хабарі"...