Вільям Шекспір — Гамлет

Привид нагадував короля поставою і войовничим образом:

Бернардо

Поставою – мов наш король-небіжчик.

Гораціо

Хто ти, що опівнічної доби

Прибрав собі цей войовничий образ,

Яким покійний Данії король

Вражав колись…

Гораціо

…В такому панцері він був тоді,

Коли здолав пихатого Норвежця;

Так супився, коли у гніві скинув

Отих поляків із саней на лід.

Це диво дивне.

Офелію непокоїть те, у якому вигляді Гамлет з'явився перед нею. Після того, як вона без усяких пояснень "перестала приймати його самого й його листи", він прийшов

"…геть розхристаний, без шапки,

У непідв'язаних, брудних панчохах,

Обвислих, мов кайдани на ногах,

Блідий як сніг, колотяться коліна,

А на виду така страшна розпука,

Мов просто з пекла вирвавсь розповісти

Страшні страхіття…"

Полоній вважав, що така поведінка Гамлета спричинена "любовним божевіллям", і про це треба негайно повідомити королю.

А яку відповідь на запитання "Чому вагається Гамлет?" дали б особисто ви? Обґрунтуйте свою думку.

І звичайні читачі (глядачі), і дослідники трагедії по-різному трактували образ Гамлета...

Гамлет обирає дуже влучне порівняння для Розенкранца і Гільденстерна, що характеризує їхню поведінку і призначення у житті. Він називає їх губками:

Розенкранц

Ви маєте мене за губку, принце?

Гамлет

Авжеж, за губку, що вбирає королівську ласку, щедроти і зиск від його влади. Такі слуги – найкращий десерт для короля. Він держить їх, мов та мавпа горіхи, за щокою; першими кладе в рот, останніми ковтає. Коли забагнеться того, що ви навбирали, досить вас почавити, і ви знов суха губка".

Чому він обирає саме Лаерта знаряддям помсти?

У цій сцені ми ще раз переконуємося, яким жорстоким, підступним, брехливим і кровожерливим є король Клавдій. Він відкриває Лаерту правду про те, хто вбив Полонія, і пояснює, що не міг відразу позбутися Гамлета, бо його дуже любить королева, а простолюд може навіть повстати, якщо його вб'ють...

Новий король і мати Гамлета прагнуть керувати його діями, вимагають перестати сумувати за покійним батьком, покинути навчання в університеті:

Королева

Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий,

І дружнім оком глянь на короля.

Доволі вже, повіки опустивши,

Шукать вітця, що обернувся в прах...

Чи справдилося ваше попереднє уявлення про цього персонажа?

Гораціо у фіналі хотів допити отруту з чаші і померти разом зі своїм другом. Та Гамлет перед смертю переконав його не робити цього, попросивши розповісти усім про все те, що сталося. Гораціо підтвердив своїми вчинками попереднє уявлення про нього – це вірний, щирий друг, готовий заради Гамлета пожертвувати життям.

У творі порушено проблеми влади і тиранії, обов'язку і честі, вірності, помсти, величі і ницості людини, моралі й мистецтва.

Поміркуйте, чи справедливо він учинив.

Гамлет придумав нове послання: почерком короля написав англійцям, щоб вони зустріли і стратили посланців. Гамлет ще мав батькову печатку, тому його послання не могло викликати підозр. На мою думку, Гільденстерн і Розенкранц поплатилися за своє шпигунство і підлабузництво. Про це Гамлет говорить так:

Вони мені сумління не гнітять;

В чужі-бо справи втрутились ці двоє.

Нікчемам небезпечно потикатись

Між два розлючені, меткі мечі

Противників могутніх.

Король зрозумів, що причина "божевілля" Гамлета не кохання:

"Кохання? Ні, не в тім його недуга;

В його словах хоча й замало складу,

Але нема й безумства. Щось та зріє

В його душі, пригніченій журбою.

Зродитись може в ньому і таке,

Чого боятись слід".

Клавдій вирішив відправити Гамлета в Англію, "про всяк випадок", передчуваючи якусь загрозу для себе.