Марк Твен — Пригоди Тома Сойєра

У той час діти могли не відвідувати школу (наприклад, Гекльберрі Фінна ніхто не заставляє відвідувати уроки); вчителі могли бити учнів, інколи надто жорстоко караючи; діти, особливо хлопці, майже весь час проводили на вулиці, брали участь часто у небезпечних пригодах; у ті часи для медичних експериментів лікарі викрадали трупи недавно померлих людей.

Від пошуку скарбу Тома відволік приїзд з канікул родини судді Течера. Том зустрівся з Беккі, і вони чудово провели час. Наступного дня мав відбутися пікнік, на який були запрошені всі діти містечка.

Зранку усі діти під крильцем кількох юних леді і джентльменів сіли на пароплав, який повіз їх на другий берег. За три милі від містечка пароплав зупинився навпроти порослої лісом долини і причалив до берега. Юрба посунула на берег. Через деякий час хтось запропонував йти до печери на горі...

В екстремальних умовах Том показав, що може залишатися спокійним, розважливим, економним (беріг свічки), він заспокоював дівчинку, у нього виникла ідея дослідити бічні коридори, використавши мотузку.

Під час сцени фарбування паркану читач дізнається, що Том не любить одноманітну, довгу і нудну роботу. Тому хлопець проявляє винахідливість, акторську майстерність, вміння переконувати інших. Том зумів обманути інших хлопців, розповівши, що фарбування паркану надзвичайно цікава, рідкісна, відповідальна робота, яку не кожен може виконати.

Більшість подій, описаних у цій книжці, як зазначає сам письменник, відбулися насправді — якісь із самим Марком Твеном, інші з його шкільними товаришами. Гека Фінна змальовано з життя, Тома Сойєра також, але він поєднує у своєму характері риси трьох хлопчиків, яких знав письменник.