Марк Твен — Пригоди Тома Сойєра

Звичайно, дорослі.

Через сварку з Беккі, холодне ставлення з її боку у Тома на душі було похмуро. Він почувався самотнім і усіма забутим. Хлопець вирішив піти з містечка. Том пішов з уроків і коли йшов лугом, то зустрів Джо Гарпера, у якого теж був похмурий вигляд, бо мати відшмагала його за те, що він ніби то випив вершки. Хлопці домовилися тікати з дому разом. Послухавши Тома, Джо визнав, що добре б було зробитися піратом. Вони розшукали Гекльберрі Фінна, і він охоче приєднався до них.

Гроші не змінили життя хлопців, бо вони залишилися такими ж, як були до цих пригод. Скарб додав їм хіба більше популярності, вони стали відомими. Суддя Течер був дуже високої думки про Тома і сподівався, що з хлопчика буде колись або великий юрист, або великий полководець.

Геку не подобалося жити у вдови Дуглас, він утік, але Том переконав його повернутися. Він сказав, що Гека не приймуть у розбійники, коли він не матиме пристойного вигляду, бо здебільшого розбійники належать до вищих кіл.

На мою думку, Том вчинив дещо несправедливо щодо тітки, бо не залишив їй записки про те, що з ним усе добре. Та хлопець мав причини: дізнавшись, що в неділю містечко влаштує похорон його з друзями, він хотів ефектно повернутися додому, щоб усі здивувалися. Це був його черговий план-витівка. На його місці я б залишив записку тітці, адже старенька дуже хвилювалася за нього, вважала уже мертвим.

Звичайно, дітей.

Гек відрізнявся від своїх однолітків тим, що вів незвичайне життя. У нього не було матері, батько пив. Хлопець жив безпритульним життям, не ходив у школу і церкву. "Всі матері в містечку ненавиділи Гекльберрі і водночас боялися, бо це був ледащо, поганий, невихований хлопчисько, який не визнавав ніяких законів...

Тітка Поллі попередила Джима не допомагати Томові, тому що передбачила, що племінник всіляко намагатиметься уникнути роботи. Джим все ж таки не втримався, бо Том пообіцяв йому кульку і показати хворий палець на нозі. З цього нічого не вийшло, бо тітка вибігла з будинку, покарала Джима, і той побіг по воду. Бена Роджерса та інших хлопців Том уже не вмовляв допомогти, бо зміг обдурити їх так, що вони вамі хотіли допомогти.

Історію розповідає Том, бо з перших вуст вона звучить біль захоплююче. Хлопець розповідав слухачам про свою дивовижну пригоду, прикрашуючи її багатьма яскравими вигадками.

Том знепритомнів, бо дізнався, що суддя Течер закрив вхід до печери ще два тижні тому, а там же сидів індіанець Джо.

Том і Беккі разом з усіма іншими дітьми пішли подивитися у печеру Мак-Дугала. У печері Том і Беккі гралися разом з усіма дітьми, але потім пішли до тієї частини печери, де на стінах не було написів. Вони вивели кіптем свічки свої імена на стіні і рушили далі. Потім вони набрели на струмок, згодом на водоспад. За водоспадом були круті природні східці. Томові захотілося відкрити нові місця, а Беккі відгукнулася на його заклик. Діти довго йшли покрученим коридором то праворуч, то ліворуч, забираючись дедалі глибше в таємниче підземелля. Так вони загубилися і кілька днів не могли вибратися.