Володимир Короленко — Діти підземелля

Відомий російський письменник Володимир Короленко виріс в Україні у небагатій трудовій родині. Він не міг байдуже спостерігати страждання простого народу, ненавидів усяке зло, насильство, несправедливість, боровся за краще життя народу. Його повісті та оповідання ніби говорили: не можна так жити, не можна мовчки терпіти жорстоку, несправедливу владу багатих над бідними.

Коли мама Васі померла, тато його наче забув про існування сина, і він зблизився з вуличними хлопчиками, часто зникав з дому, вивчаючи вулиці й старезний замок. Коли всі міські вулиці до останнього брудного закутка стали йому відомі, Вася почав заглядатися на стару каплицю. Самому йти туди було страшно, він зібрав на вулицях міста невеликий загін з трьох хлопчиків, і вони вирушили до каплиці...

Це повість про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії.

Стосунки між Васею і батьком були досить складними: втративши кохану дружину, батько замкнувся в собі, не звертав уваги на сина, інколи він розмовляв із ним, але між ними вставала стіна непорозуміння. Це призвело до того, що Вася почувався самотнім, нікому не потрібним і шукав розради на вулиці.