Стендаль — Червоне і чорне

Характер головного героя має риси нового суспільного типу людини, всебічне зображення його внутрішнього життя в розвитку, широка панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації, пошуки причин суспільних рухів, — виходить за межі романтизму.

Поряд з ознаками реалістичного роману, можна побачити риси романтичного стилю. Попередження подій у сюжеті, пов'язаних з романтичним коханням Матильди, епатуючий фінал роману, гірські пейзажі, авантюрні риси фабули — все це належить до романтичної естетичної системи.

Конфлікт роману — зіткнення непересічної особистості з оточенням, самотність, заглибленість у власний внутрішній світ, конфлікт мрії й дійсності — все не відповідає романтизму...

Характерними рисами жіночих образів є потяг до героїчного, самовідданість у коханні, здатність жити пристрастями, обстоювати свої почуття та йти проти умовностей середовища.

Сорель бачить усю неправду і підлість навколишнього світу і не хоче більше брати участь у цій спільній грі. Просити про помилування — означає прийнята правила гри. Крім того, його уявлення про честь і безчестя не дозволяли йому просити милості в тих, ким він нехтував.

Бонапарт, безвісний і бідний поручик, став владикою світу "за допомогою своєї шпаги". Сореля вабило в епосі Наполеона те, що тоді людина могла висунутися, зробити блискучу кар'єру завдяки своїм особистим якостям, а не за вдяки походженню.

Дворянство — влада в їхніх руках; священнослужителі — католицька церква є впливовою силою в суспільстві; буржуазія — намагається повернути свої втрачені позиції.

Естетичні погляди Стендаля склалися на ґрунті філософії епохи Просвітництва. Людина для Стендаля немислима поза середовищем, її психологію потрібно вивчати в зв'язку з її суспільним становищем. Прекрасне не може бути постійним для всіх часів і народів. Естетичний ідеал нового суспільства оснований на інтелекті і чутливості — художник повинен цікавитися не стільки нагим тілом атлета, скільки виразом його обличчя, його духовною красою.

Захоплення ідеалами Просвітництва, читання праць Вольтера, Руссо, Дідро, участь у поході армії Наполеона 1812 року на Москву.