Драматична поема Лесі Українки "Бояриня" побудована на матеріалі української історії. У творі йдеться про добу Руїни та гетьмана Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату. Це були важкі роки для України.
Герої "Боярині" не є історичними особами. В особі Степана поетеса вивела образ українського інтелігента кінця XIX століття, який, втративши почуття національної гідності, сам зрікся своєї рідної мови, культури. В образі Оксани можна вбачати інший тип інтелігента — борця за національну самосвідомість, але, потрапивши в лещата царату та московського чиновництва, не мав уже сил вирватися на волю й конав на чужині.
З образом Степана пов'язаний мотив національної пасивності — зради, з образом Оксани — мотив ностальгії. Ці мотиви тісно переплетені між собою.
Та поруч з цими героями Леся Українка створює і образ Івана Перебійного — брата Оксани. І хоча цей образ є другоплановим, однак він несе патріотичну ідею.
Уже з першої дії Іван Перебійний приваблює нас простотою своїх думок, чесністю, порядністю, легким гумором і гострим оком. Слухаючи про Степанове життя в Москві, Іван іронічно констатує, що служити царю — це є зрада Вкраїні:
Та, звичайне,
однаково, чиї лизати п'яти,
чи лядські, чи московські!
Іван Перебійний переконаний, що якби було менше козаків, які спокусились "соболями" московськими, то було б більше тих, хто брав до рук зброю за честь України. Іван прямо запитує у Степана:
- "Бояриня" (повний текст)
- "Бояриня" (скорочено)
- Що ви можете розповісти про історію написання поеми Лесі Українки "Бояриня"? (та інші запитання)
Ти ж молодий, —
чому ж ти не підіймеш тої зброї,
що батькові з старечих рук упала?
Мені подобається Іван і тим, що він говорить правду, не потурає Степану, ніби знає про його прислужництво і боягузтво.
Іван Перебійний — мужній, сильний козак, який мріє про самостійність свого народу. Йому однаково не до серця ні поляки, ні Москва, які прагнули поневолити Україну. Іван на стороні гетьмана Дорошенка, засуджує і Б. Хмельницького, і батькові дорікає за те, що, борячись з поляками, потрапили у рабство до Москви. Леся Українка у поемі "Бояриня" зображує трагедію народу, який не зміг залишитись вільним, закликає до боротьби за волю і незалежність.