У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя — Петра Джері.
Петро Джеря — це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн — пан Бжозовський — висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба було ще сплатити подушне, і для цього продали єдиного кабана.
Пан Бжозовський та його підручні жорстоко катували кріпаків. Невимовно тяжкі умови життя й праці перетворили Петра Джерю на мовчазного раба. Він страхався навіть єдине слово вимовити проти несправедливості панів і мовчки виконував усі накази.
Іван Нечуй-Левицький створив типовий образ кріпака. Таких, як Петро Джеря, було дуже багато, і кожен із них боявся підняти голос проти своїх гнобителів.