"І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю..." (2 варіант)

Шкільний твір

Пісня супроводжує людину все життя, в ній і сум, і радощі, невдачі й успіхи. У своїй пісенній ліриці Андрій Малишко відобразив щирі людські почуття, тому немає такої людини, яка б залишилась байдужою до його чудових пісень. Пісням Малишка притаманні краса образів, мудра простота, щирість, глибина інтимних почуттів, чаруючі картини рідної природи.

Не дивно, що багато пісень поета стали дійсно народними і були покладені на музику. На вірші А. Малишка творили музику Л. Ревуцький, М. Вериківський, П. Козицький, Ю. Мейтус. Найвідоміші твори — це, звичайно, "Київський вальс", "Стежина", "Пісня про рушник".

Ліричні пісні А. Малишка — де гімн коханню, красі людських сердець і людських взаємин. Багато хто любить "Пісню про рушник". Цей вірш — апофеоз чистого синівського почуття до матері. Письменник передав її духовну красу і безмежну любов, яка розкривається у турботі про сина:

...ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі

проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

Любов світиться в кожній рисочці рідного материного обличчя, яке змальовано простими, але виразними словами: "ласкава усмішка", "засмучені очі хороші, блакитні твої.. " Небагато у світовій літературі пісень, де так щиро і любовно возвеличено матір.

"Пісня про рушник" — гідний пам'ятник матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні.

У більшості пісень А. Малишка оспівується найсвітліше почуття — кохання. Ось ніжна і лірична пісня "Ранки солов'їні" У ній мова йде про почуття, яке ніколи не забувається і сниться ночами. Про свою кохану мріє і герой пісні "Ми підем, де трави похилі" . Якими ніжними словами він звертається до неї, порівнюючи з "золотою веселкою!" Тільки людина, яка відчуває музику серцем, яка романтично сприймає оточуючий світ, могла так щиро передати почуття закоханих. Пісні Малишка про кохання — це маленькі ліричні сповіді люблячого серця, це відчуття гармонії зі світом, це чудові слова про справжнє кохання

Пісня під назвою "Стежина" — останній твір А. Малишка. Про що хотів нам сказати поет, який свій життєвий досвід намагався передати? Він закликає не кидатись у далекі світи, шукаючи примарне щастя, а пропонує озирнутися назад, згадати своє дитинство, рідний дім. Тому стежина, якою бігав у дитинстві поет, асоціюється в нього з домівкою, викликає теплі почуття.

Чому, сказати, сам не знаю,

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю,

Одним одна біля воріт.

Своєю нелегкою життєвою стежиною пройшов А. Малишко, даруючи людям пісні, намагаючись донести до нас важливі думки про доброту і милосердя, яких завжди так не вистачає у людських взаєминах. Його пісні залишатимуться з нами, бо вони про вічне: про матір, щире кохання, долю людини.

Інші варіанти цього твору: