Тичина Павло — Я утверждаюсь

Шкільні твори

"Я стверджуюсь... бо я живу" (за твором П. Тичини)

Вірш "Я утверждаюсь" датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: "Одколи почалася війна, свого не можу духа заспокоїть. І ті до мене вопіють, що на дні моря, і вкинуті в колодязь"...

Читати приклад твору →

Патріотичний пафос вірша П. Тичини "Я утверждаюсь"

Патріотизм — одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини "Я утверждаюсь" завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві.
Вірш "Я утверждаюсь" поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово — віра, що так і буде...

Читати приклад твору →

Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини "Я утверждаюсь")

Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! — Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті — це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші "Я утверждаюсь", написаному 1943 року...

Читати приклад твору →

Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини "Я утверждаюсь"

Творчість Павла Тичини нерозривно пов'язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори.
Однією з таких поезій є вірш "Я утверждаюсь", написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його—в Правді:
Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила!..

Читати приклад твору →
Дивіться також