В. Короленко й Україна

Шкільний твір

В. Короленко й Україна

І. Дитячі роки В. Короленка. (В. Короленко народився 1853 р. в Україні, в м. Житомир. Перші свідомі враження дитинства були пов'язані з життям в тихому українському містечку, де батько майбутнього письменника служив повітовим суддею. Галактіон Короленко походив зі старовинного роду українських козаків. Він відзначався непідкупною чесністю, за що шанували його прості люди. Багатодітна сім'я Короленків жила дуже скромно.)

ІІ. Роки навчання. (У 1866-1871 рр. В. Короленко навчається в реальній гімназії в м. Рівне. Канікули гімназист Короленко проводив у селі свого дядька — Гарний луг, чудові краєвиди якого полонили юне серце на все життя. В цей період майбутній письменник захоплюється українською народною культурою, зачитується творами Т. Шевченка, особливо його вразила поема "Гайдамаки". 1871 р. після закінчення гімназії Короленко переїздить до Петербурга і на 29 років залишає Україну.)

ІІІ. Полтавський період життя Короленка. (З 1900 р. і до кінця свого життя (25.12.1921 р.) Короленко жив у м. Полтава. Упродовж усього життя письменник співчував знедоленим, боровся з несправедливістю царської влади. 1902 р. він стає на захист селян, учасників аграрних заворушень у Полтавській губернії. 1906 р., виступаючи на захист українських селян проти керівника карної експедиції Філонова, Короленко пише "Відкритий лист статському раднику Філонову", у якому висловив своє обурення. Після вбивства Філонова Короленка було притягнуто до слідства у справі про підбурювання до вбивства. Полтавські робітники взяли письменника під свій захист, виставивши біля його будинку озброєну охорону.)

Дивіться також

ІV. Тема України в творчості Короленка. (Тема України — одна з провідних у творчості видатного російського письменника. Дитячі враження знайшли відображення в таких творах, як "Сліпий музикант", "У поганому товаристві".)

V. Дружні стосунки Короленка з видатними діячами української культури. (Упродовж свого життя В. Короленко підтримував дружні стосунки із Панасом Мирним, М. Коцюбинським, І. Карпенком-Карим та іншими.)