Завантаження

Твір на тему "З усіх утрат утрата часу найтяжча (Твір-роздум)"

За вічну мудрість дурних академій
Платим найбільшим — життям молодим.
І. Драч
Сиві сутінки закутують теплою ковдрою землю. Вже натруджене сонце сховалося за обрій, і такий літній вечір розлився у напоєному ароматами серпневих щедрот повітрі. Скоро пан-господар місяць виведе на пасовисько отари зірок, і тихо полине над землею у вічність шепіт закоханих. Кожна клітинка мого тіла з захватом п'є казку згасаючого дня — останнього дня літа.

Читати текст твору →