Завантаження
Твір на тему "Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис)"
Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому, подиві.
Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тільки тобі.
Про що думає ліс? Про що мріє?