У багатьох з нас буває таке, що не дає спокійно заснути або просто щось турбує. Я кажу у багатьох, бо навіть мимоволі ми можемо когось образити, зробити якийсь хибний крок. Сказати, що треба все робити сумлінно, дуже легко. А як завжди стримувати себе? Мабуть, дуже важко інколи не "зірватись". Та щоб заспокоїтись, треба подумати над своїми помилками і спробувати виправити їх. Та не завжди і не в кожній ситуації можуть допомогти вибачення, не кожну помилку можна виправити...
Так сталось, що в наш час все менше уваги приділяється моралі. Може, на нас так впливає теперішній економічний стан? Чому все більше з'являється людей з брудним сумлінням серед політиків, лікарів, вчителів? Адже люди довіряють їм своє життя, здоров'я своїх дітей.
Після спілкування з такими людьми, втрачаєш віру в справедливість і головне — надію на те, що колись ми житимемо краще.
А колись-то все було інакше: люди сіяли хліб, народжували дітей, навчали і навчалися, молилися Богу і ясним поглядом дивилися в незатьмарене небо. Та далася взнаки низка трагічних подій, що прокотилися Україною протягом XX століття. Чисте сумління ставало все більш і більш дефіцитним.
Чи зможуть сучасне й наступні покоління винести на власних плечах тягар відповідальності за долю України? Чи вистачить наснаги та сили? Сподіваюся, що ми зрозуміємо цю просту річ: докори сумління не треба гамувати, до них треба прислухатись. Це — як біль, що нагадує про хворобу. Ми обов'язково переможемо наші негаразди і нарешті заживемо за прислів'ям "Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає".