1. І. Вишенський. У "Посланні до єпископів" І. Вишенський піддає осуду жадібність, прагнення до грошей новоявлених єпископів, що вбачають свою місію не у служінні Богові та людям, а в накопиченні матеріальних благ.
2. Г. Сковорода. У збірці "Сад божественних пісень" є сатиричний вірш "Всякому місту — звичай і права". У ньому широка картина людських вад, які перекреслюють мораль. Більшість з них так чи інакше пов'язані з прагненням мати якомога більше грошей, і для цього годиться все: "Федір-купець обдурити прудкий", "інший гендлює, візьми перевір!" Отож цей вірш — їдка сатира на тих, для кого гроші заступили світ.
3. Т. Шевченко .Тема грошей не раз висвітлювалась Шевченком, адже цей світ надто багато уваги приділяє матеріальним благам: Отож і радить поет у віршах:
"Не завидуй багатому, бо він не знає ні приязні, ні любові — він все те наймає". У поемі "Гайдамаки" Шевченко показує яскравий образ хазяїна, в якого працював Ярема. Жадібність до грошей, прагнення статків зробили з нього нелюда, зрадника.
4. І. Котляревський. Про те, що гроші здатні переламати людську долю, розповів І. Котляревський у п'єсі "Наталка Полтавка". Мати примушує її піти заміж за возного, бо в нього є гроші. Петро, коханий Наталки, пішов з дому, аби заробити гроші й одружитися з нею. Саме ці гроші він і пропонує на посаг Наталці, та возний, розчулений їхнім коханням, відмовляється від одруження з Наталкою на користь закоханих. Отож гроші можуть відігравати добру роль, коли вони в добрих руках.
5. І. Нечуй-Левицький. Повість "Кайдашева сім'я" змальовує мораль, звичаї селянської родини, в якій неабияку роль відігравали гроші й інші матеріальні блага. Так Мотрю охоче сватали за Карпа, бо вона була із заможної родини. Мелашку зневажали за бідність її родини. Але чи принесли гроші щастя Кайдашевій сім'ї? Адже й сам Омелько Кайдаш добре заробляв! Та гроші його щоразу опинялися у шинку: .Отож не гроші роблять родину щасливою, а любов і згода.
6. І. Карпенко-Карий, І. Карпенко-Карий відобразив у своїх п'єсах, зокрема "Сто тисяч" та "Хазяїн", не тільки життя конкретних героїв, схиблених на грошах і накопиченні матеріальних благ, але й найбільш важливі процеси, притаманні для періоду кінця XIX століття. Гонитва за грішми зробила людей нечутливими до всього життя, до інших людей, до суспільства в цілому. Саме в цьому вбачає автор трагедію панування грошей.
7. І. Франко. Тема грошей дістала яскраве відображення в романі І. Франка "Перехресні стежки". Детективний сюжет розгорнуто саме навколо вбивства, пов'язаного з викраденням великих грошей. Через гроші руйнується життя Регіни,. Євгена Рафаловича та інших. Гроші розбещують, надають хибне відчуття вседозволеності, нівелюють честь і совість, нормальні стосунки між людьми. Як це показано, наприклад, у п'єсі І. Франка "Украдене щастя", коли брати руйнують долю сестри Анни, аби лише гроші собі залишити, щоб не давати нічого їй у посаг
8. Леся Українка. Багато творів Лесі Українки так чи інакше показують світ, де матеріальні блага цінуються понад усе. Хіба же не цим керується мати Дуката, яка приводить у хату нову невістку, нехтуючи почуттями сина до Мавки? Але є у творчості Лесі Українки поема "Давня казка", в якій Поет гордо відмовляється від грошей. Чому? Тому що отримує натомість набагато вагоміше — свободу. Як казав Г. Сковорода, "...зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш болото".
9. О. Коломієць. У п'єсі О. Коломійця "Дикий Ангел" чи не вперше за часів радянської України розглядається тема грошей. Вже перша сцена вражає: батько з блокнотиком збирає в дітей зарплатню й записує дрібним почерком суму. Та потім читач переконується: не в жадібності Платона Ангела справа, а в тому, як він ставиться до грошей. На єхидне зауваження журналіста про любов до грошей він відповідає, що гроші поважає, адже вони — свідчення працьовитості людини. На його погляд, гроші можна або вкрасти, або заробити — третього не дано. Отож і вважає злодієм того, хто не працює, хоч і їсть, як син його сусіда. Своїх дітей він навчив працювати й поважати працю інших, а не їхні гроші.