Твір відомої української письменниці Емми Андієвської "Казка про яян" написаний у жанрі притчі. У цій казці авторка підкреслює, що у будь-якому місті світу, мешканці якого знають тільки своє власне "я", ніколи не буде щасливого життя і ладу.
Сюжет казки досить простий: маленький пастушок збирав на пасовищі своє стадо кіз і провалився у глибоке провалля, коли був на одному із виступів і не утримався на ньому. Прийшовши до тями, хлопчик побачив, що опинився у незнайомому йому місті.
Намагаючись дізнатися, що ж це за місто, пастушок обійшов майже всіх мешканців, але у його бік навіть ніхто не глянув. Голодному прибульцю ніхто не допоміг, ніхто не дав йому й окрайця хліба. Кожен містянин займався спорудою власної вежі і був настільки захоплений цим будівництвом, що ні на кого не звертав уваги. Мешканці цього дивного міста навіть не спілкувалися між собою.
Блукаючи, пастушок зустрів старенького дідуся, у якого завалилася вежа. Може, саме тому він відповів на запитання хлопчика. Дідусь розповів йому, що яяни харчуються виключно власним "я", а коли воно закінчується, мешканці загадкового міста просто вмирають. Але через те, що вони ні на кого не звертають уваги і ні з ким не спілкуються, їхнє "я" невичерпне, тому яяни майже вічні. А про себе дідусь розповів: "Мене опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік".
Вислухавши дідуся, пастушок вирішив якомога скоріше тікати з цього страшного міста. Але його оточував високий мур, а всі брами були зачинені на великі замки. Йому й тут допоміг дідусь, який розповів, що браму можна відчинити, просто сказавши їй "ти". Через те, що яяни цього слова не визнають, жодна брама ніколи і не відкривалася. Хлопчик зрадів такій можливості втекти з міста і запросив разом з собою дідуся. Але той відмовився, посилаючись на свою немічність і близьку смерть. Та пастушок пообіцяв, що винесе його на руках, аби той хоч на кінець життя подихав свіжим повітрям.
- "Казка про яян" (повний текст)
- "Казка про яян" (скорочено)
- "Казка про яян" (аналіз)
- Який повчальний висновок ви зробили, прочитавши "Казку про яян"? (та інші запитання)
Пастушок узяв на плечі дідуся, низько вклонився і звернувся до брами: "Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити". Брама відчинилася і хлопчик раптово опинився на тому ж самому пасовищі, з якого потрапив до міста яян. А коли пастушок згадав про свою ношу, то за плечима у нього виявився не дідусь, а повний мішок самоцвітів.
У творі Е. Андієвської "Казка про яян" повчальний зміст полягає в тому, що справжня людина не може жити тільки власним "я", не помічаючи навколо інших людей, не дбаючи про них. А ось добро, яке віддається іншим людям, обов’язково повертається. Отже на щедрих душею людей завжди чекає винагорода.