Народні байки

Народна творчість України

Миш і жаба

 
Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба:
— Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди.
Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати.
— Е, це дурниця! — відповіла їй жаба.— Я зав'яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. Лише не бійся!
Миш повірила жабі та дала все з собою зробити. Так-то зачали вони мандрівку. Та коли найшлися1 посеред ставу, налетів туди великий птах.

Читати текст повністю →

Миша, Жаба і Каня

МИША, ЖАБА і КАНЯ1
 
Близенько коло поточка виточила миша ямку і зносила там собі зерно на зиму. Коли раз віддалилася з дірки на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої норки!
Прибігає миша і... застає нову газдиню!..
— А ти що тут робиш? То моя яма!
— Ні, то моя,— відповідає жаба.
Зачали ся сварити, а потому від сварки прийшли і до бійки. Виволоклися наверх з ями. Одна пищить, а друга квакає.

Читати текст повністю →

Не впусти рака з рота

 
Летіла ворона понад морем, дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні:
— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були!
— Угу! — каже ворона, не роззявляючи рота.
— І братів, і сестер твоїх знав,— каже рак,— що за добрі люди були!
— Угу! — гугнить ворона, а рака кріпенько держить.

Читати текст повністю →

Хвалькувата муха

 
Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає тую, що сидить на розі вола:
— А ти звідки їдеш, сестро?
— 3 поля,— відповідає вона,— цілий день орала-м з волами, аби люди мали хліба досить!
Що вартий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?

Читати текст повністю →

Як ворона дістала зі збанка води

 
Дві ворони ходили шукати води, бо їм дуже хотілося пити, але не знайшли ніде. Нарешті знайшли десь на кошарі в збанку, та не могли дістати, бо води було мало. Одна ворона полетіла далі. Друга ворона почала до збанка метати камінчики, щоби вода наверха вийшла, і напилась.
Недарма люди кажуть: де не візьмеш силою, бери умом.

Читати текст повністю →