Кожен народ має свою історію, культуру, свій фольклор. В іспанському фольклорі значне місце належить прислів'ям та приказкам. Це те джерело народної мудрості, звідки черпали знання такі видатні іспанські письменники, як Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, Перес Гальдос та багато інших. Уже в XV сторіччі з'являються в Іспанії перші впорядковані видання народної мудрості. Пізніше вони неодноразово поповнювалися і перевидавалися. 1527 року в Мадриді вийшов збірник, де було вміщено близько десяти тисяч крилатих висловів.
Іспанці — народ дотепний і працьовитий. Під палаючим сонцем їм доводилося освоювати (а заодно і захищати!) кам'янисті пустинні землі. Через деякий час ті землі перетворилися на квітучі сади і родючі поля. Тож значна кількість крилатих висловів присвячена праці.
У прислів'ях та приказках нерідко підкреслюється, що щастя приходить до працьовитих і наполегливих людей: "Щастя само не дається, а працею дістається". Чимало прислів'їв та приказок схожі з крилатими висловами слов'янських народів, зокрема українців: "Наполегливість і труд щастя дають", "Кожен сам кує щастя своє", "Майстер не той, кого робота лякає, а той — кого робота боїться", "Риба шукає глибини, а людина — щастя" тощо.
Це не означає, що крилаті вислови запозичені в того чи іншого народу. Схожі долі, схожі історичні періоди, через які проходили народи, розділені тисячами кілометрів, народжували схожі за змістом прислів'я та приказки.
Є, звичайно, в іспанському фольклорі і свої самобутні крилаті вислови, в яких простежуються національні особливості: "Слова без діла — все одно що гітара без струн", "Коли селянин ситий і багатий, тоді сеньйор не може спокійно дрімати".
Багатство усної народної творчості відображає мудрість народу. Судячи з яскравого різнобарв'я крилатих висловів, іспанці — народ мудрий і працьовитий.
(Переклад прислів'їв М. Жердинівської)