Навчаючись у єзуїтському коледжі, а згодом вивчаючи юридичні науки в Орлеанському університеті, Мольєр, мабуть, і не здогадувався, що стане відомим комедіографом, актором і реформатором театру. Проте згодом виявилось, що саме театр став для Мольєра єдиним захопленням, найвищою пристрастю і найважливішою справою його життя.
1643 року разом з родиною Бежар він організував свій перший театр. Однак новостворений театр швидко зазнав краху через застарілий репертуар і недосконалість сценічного втілення. Та ентузіастів поразка не зупинила. Театральна трупа виїхала до провінції, щоб попрацювати над якісно новим театром.
Актори, серед яких був і сам Мольєр, почали виступати у провінції перед демократично налаштованою аудиторією. Звідси розпочалася біографія Мольєра як драматурга. Він писав невеликі веселі комедії, щось на кшталт народного фарсу і традицій комедії дель арте. Сюжети перших великих комедій запозичені з італійських п'єс, але суттєво перероблені драматургом.
1655 року Мольєр створив першу п'ятиактну комедію у віршах, яка принесла її авторові глядацький успіх. Через рік він потішив глядачів новою п'єсою. А вже 1658 року мольєрівська трупа стала найпопулярнішою у провінції. Це дало можливість акторам і драматургові подумати про повернення до столиці. Перша вистава у королівському палаці дістала схвальний відгук з уст короля Людовика XIV. І саме це визначило долю мольєрівського театру. Це був новий прорив у драматичному мистецтві,' утвердження жанру комедії. Твори Мольєра поступово збагачувалися правдивістю психологічних переживань, соціальною сатирою і гуманістичною мораллю. Ці риси жанру виявились уже в першій "високій комедії" Мольєра "Школа дружин". У центрі п'єси — образ деспотичного буржуа, прибічника патріархальної моралі. Критика була неоднозначною. Демократичні глядачі вітали п'єсу, однак різких нападів зазнала вона з боку аристократії та консервативних літераторів і акторів. "Школа дружин" стала першою справжньою класичною комедією. Далі тривав розквіт таланту драматурга Мольєра. Кожна з нових комедій — "Тартюф", "Дон Жуан", "Мізантроп" — лише додавали слави французькому реформаторові театру. Геній драматурга висміяв лицемірство, яке прикривалося псевдонабожністю і показною доброчесністю, бездуховність і цинізм аристократії. Вороги Мольєра домоглися заборони на постановку комедії "Дон Жуан", у якій присутні були різка критика дворянської розпусти і риси вільнодумства.
- Реферати про життя та творчість Мольєра
- Які засоби комічного використовує Мольєр? (та інші запитання)
Мольєр був справжнім інтелектуалом, талановитим драматургом, який у своїх творах піддав глибокому аналізу характери і життєві конфлікти. Його комедії мають чітку композиційну будову. Та головне, вони пройшли випробування часом і вже понад три століття не сходять із театральних сцен світу.