Завантаження

Михайло Коцюбинський, "Лялечка"

Етюд
Triste comme un beau jour
Pour un coeur sans espoir. [1]
F. Соррeе [2]
Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію. У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало од труської дороги боліти під грудьми — і се було добре, бо одривало її од прикрих думок. Вона ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби...

Читати повністю →